Санта Констанца () — церква в Римі, побудована близько 330 року Костянтином Великим. Спочатку будівля була задумана як мавзолей для його дочок — Констанції (також її називали Константина) та Олени. При вшануванні Костянтина як святого, спочатку переробили мавзолей на баптистерій, а потім 1254 року на церкву з італійським ім'ям Санта Констанца.
При реставрації храму 1620 року масивний порфіровий саркофаг Константини був переміщений до папської збірки старожитностей до музею Пія-Климента у Ватикані. Головним скарбом мавзолею нині є мозаїки IV століття.
Будівля
Ротонда була довший час оточена проходом з колон, які, проте мали лише естетичну функцію. Вони є тепер зруйнованими як і нартекс. Наявні сьогодні частини будівлі є лише частково оригінальні.
Центральне приміщення накрите 11,5 м діаметром бетонним куполом, укріпленим цегляними ребрами. Воно також прикрашене інкрустаціями з мармуру.
Галерея
Примітки
Джерела Achim Arbeiter, Jürgen J. Rasch: Das Mausoleum der Constantina in Rom, Spätantike Zentralbauten in Rom und Latium Bd. 4, von Zabern Mainz 2007, ISBN 978-3-8053-3514-0
Посилання Il Mausoleo di S. Costanza , на сторінці Сант Ан'єзе фуорі ле Мура.