Сергі́й Іва́нович Руде́нко (*, Харків — †16 липня 1969, Ленінград) — український та російський археолог, антрополог і етнограф (учень Федора Вовка). Перу цього вченого належить понад сотня публікацій з різних галузей знань: археології, антропології, етнографії, мистецтвознавства, гідрології. Людина, яка зробила значний внесок у розвиток української антропології та етнології. Входив до групи студентів, що стали учнями Федора Вовка за часів його викладання у Російській Імперії. Все життя Сергія Івановича було присвячене науці, творчий шлях ученого можна розглядати через призму дослідницької діяльності.
Життєпис Народився 16 (29) січня 1885 р. у м. Харкові в дворянській українській родині. Під час навчання в Пермської гімназії став цікавитися етнографічними дослідженнями. Інтерес до етнографії у нього зберігався протягом усього життя. Після закінчення гімназії в 1904 р. С. І. Руденко вступив на природне відділення фізико-математичного факультету Імператорського Санкт-Петербурзького університету.
У 1908 р. опублікував у Паризькому журналі «» свою першу статтю «Перекази і казки башкир». У тому ж році майбутній учений уперше взяв участь в археологічній експедиції, що займалася розкопками Мезинської палеолітичної стоянки.
Ще студентом С. І. Руденко отримав глибокі знання і практику з цілої низки наукових дисциплін. У 1909 р. він відправився в Сибір для антропологічного, етнографічного та археологічного вивчення хантів, мансі, ненців у рамках наукового проекту Етнографічного відділу Російського музею та за підтримки Томського губернатора Н. Л. Гондатті. Ця експедиція відсунула термін закінчення університету до весни 1910 р. Після цього дослідника залишили на кафедрі географії та антропології, що давало можливість для проведення наукових досліджень і отримання ступеня магістра.
Для підготовки до отримання звання професора Санкт-Петербурзького університету С. І. Руденко в 1913—1914 рр. пройшов закордонне стажування, побувавши в Сирії, Палестині, Єгипті, Туреччині та Італії. Протягом року він слухав лекції і займався антропологією в Парижі. У зазначені роки С. І. Руденко взяв участь у кількох міжнародних конгресах і був обраний членом Паризького антропологічного товариства. Після свого повернення із закордонного відрядження Сергій Іванович став викладати в Петроградському університеті і на Бестужевських курсах. Влітку 1916 р. він як асистент кафедри географії та антропології, а також секретаря університетського Антропологічного товариства і співробітника Етнографічного музею ім. Олександра III взяв участь у топографічній експедиції, яка проводила на Південному Уралі роботи для військового міністерства.
У 1916 р. С. І. Руденко опублікував першу частину своєї магістерської дисертації «Башкири. Досвід етнологічної монографії» (друга частина опублікована в 1925 р., а перероблене видання обох частин у 1931 р.). За цю роботу в 1918 р. вчена Рада Московського університету присудила йому ступінь магістра географії. У 1919–1921 рр. С. І. Руденка спочатку обрали доцентом Новоросійського університету, а потім професором кафедри географії Томського університету, в якому він працював деканом фізико-математичного факультету, а також здійснював різні дослідницькі заходи. Після повернення в Петроград в 1921 р. Сергій Іванович став завідувачем Етнографічного відділу Російського музею і був обраний професором, завідувачем кафедри антропології та етнографії університету. У 1920-і рр.. вчений активно працював в Особливому комітеті Академії наук з дослідження союзних і автономних республік. У ці ж роки його обрали старшим науковим співробітником ГАІМК. У 1930 р. С.І Руденко був заарештований за сфабрикованою справою. Після засудження його направили в Біломорсько-Балтійський виправно-трудовий табір, звідки його достроково в 1934 р. звільнили. Повністю вченого реабілітували в 1957 р. Під час свого ув'язнення С. І. Руденко досліджував елементи озерної хвилі та їх вплив на захисні споруди. За вдалі розробки в цій області його перевели у відділ гідрології Біломоро-Балтійського комбінату, де він вивчав режим р. Тулома. Результати своєї наукової діяльності в цій галузі Сергій Іванович представив як дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. З 1944 р. С. І. Руденко відновив викладання в Ленінградському університеті. У 1945 р. дослідника нагородили медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». У 1950 р. його затвердили у вченому званні професора на кафедрі зі спеціальності «фізична географія». У 1953 р. вчений за завданням дирекції Інституту археології АН СРСР організував при Ленінградському відділенні Лабораторію археологічних технологій. У 1947–1950 рр. керівник археологічної експедиції в район гірського Алтаю, що виявила пазирицькі поховання. 23 лютого 1967 С. І. Руденка перевели на пенсію, але залишили науковим консультантом лабораторії. За внесок у розвиток науки Сергій Іванович у 1954 р. був нагороджений орденом «Знак пошани», а в 1964 р. Географічне товариство СРСР присудило йому золоту медаль П. П. Семенова-Тян-Шанського.
Видатний вчений помер 16 липня 1969 р. і похований на Шуваловському кладовищі в Санкт-Петербурзі.
Праці Traditions et contes bachkirs // Revue de traditions populaires. Paris, 1908. Vol. 23. № 2-3. P. 49-63. Traditions et contes bachkirs // Revue de traditions populaires. Paris, 1909а. Vol. 24. № 4-6. P. 129—136. Башкиры // Новый энциклопедический словарь. , 1909б. Т. 5. Стб. 483—508. Библиогр.: стб. 508. Вогулы // Новый энциклопедический словарь. , 1909в. Т. 11. Стб. 46-47. Библиогр.: стб. 47. Грузины // Новый энциклопедический словарь. , 1909г. Т. 15. Стб. 134—146. Библиогр.: стб. 136. Камчадалы // Новый энциклопедический словарь. , 1909д. Т. 20. Стб. 665—666. Корелы или Карелы // Новый энциклопедический словарь. , 1909е. Т. 22. Стб. 751—754. Библиогр.: стб. 754. Культ предков // Новый энциклопедический словарь. , 1909ж. Т. 23. Стб. 632—634. Чувашские надгробные памятники // МЭР. , 1910а. Т. 1. С. 81-88. Этнографические коллекции из бывших Российско-Американских владений // МЭР. 1910б. Т. 1. С. 155—200 (в соавторстве с Ф. К. Волковым). Добывание огня трением у чувашей // Труды студ. науч. кружков физ.-мат. фак-та СПб. ун-та. 1911. Т. 1. Вып. 1. С. 61-67. Предварительный отчёт об экспедиции на Север Тобольской губ. // Отчёт Этнографического отдела Русского музея Императора Ал-ра III за 1910 г. СПб., 1912. Приложение. С. 44-50. (94/95) По поводу опыта антропологической классификации населения земного шара А. А. Ивановского // ЕРАО. 1913. Т. 4. С. 159—172. Погляд на антропольогічні відносини в украіньского народу // Праці наукова ім. Т. Г. Шевченка. Львів, 1914а. С. 1-9 (в соавт. с И. Раковским). Etudes de la crâne ossements humains // BMSA de Paris. 1914б, janv. P. 1-6 (в соавт. с И. Раковским). Предметы из остяцкого могильника возле Обдорска // МЭР. Петроград, 1914в. Т. 2. С. 35-56. Notes sur les variations de l'inclinaisons de la tête du fémur etsur la hauteur ischio-suscoty loidienne suivant l'indice busto-ceulique // BMSA de Paris. 1914г, mai. P. 200—204. Resultats de mensuration antropologique sur le peuplade du Norouest de la Sibérie // BMSA de Paris. 1914д, mars. P. 123—143. Etudes de la squelettes Gaulois // BMSA de Paris. 1914е, juin. P. 257—268. Антропологическое исследование инородцев Северо-Западной Сибири // ЗАН. Сер. 8: Физ.-мат. отд. 1914ж. Т. 33. № 3. С. 1-125, 7 л. ил. Инородцы нижней Оби (Этнографический очерк) // ТОЗ. СПб., 1914з. Т. 3 (1909—1918). С. 28-44, ил., 2 табл., 1 л. карт, 1 прилож. Лаклинская и Игнатьева пещеры Южного Урала // ТОЗ. СПб., 1914и. Т. 3. С. 118—132, 5 табл., 2 л. карт. Размеры бедра и таза в пропорциях человеческого тела // ЕРАО. 1915а. Т. 5. С. 89-98. Половое бессилие в этнографической литературе // Якобзон И. Половое бессилие. Пг., 1915б. С. 5-12. Пособие для остеометрии. Пг., 1915в. 30 с., ил., табл. 1916 Башкиры: Опыт этнологической монографии. Ч. I: Физический тип башкир // ЗРГО по отд. этногр. Пг., 1916а. Т. 43. Вып. 1. 312 с., ил., 4 л. карт. Лебедев Н. Н. (некролог) // ЕРАО. 1916б. Т. 6. С. V—VIII. Указатель русской антропологической литературы за 1912 и 1913 гг. // ЕРАО. 1916в. Т. 6. С. 167—176. (95/96) Обычай // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916г. Т. 29. Стб. 194—197. Огонь // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916д. Т. 29. Стб. 249—253. Одежда // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916е. Т. 29. Стб. 262—270. Орочи // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916ж. Т. 29. Стб. 698—699. Орудие // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916з. Т. 29. Стб. 715—717. Остеометрия // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916и. Т. 29. Стб. 721—723. Остяки // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916к. Т. 29. Стб. 862—865. Отчёт о раскопках Прохоровских курганов // МАР. 1918а. № 37. С. 2-12. Описание скелетов из Прохоровских курганов (приложение к статье Ростовцева М. И. «Курганные находки Оренбургской области эпохи раннего и позднего эллинизма)» // МАР. 1918б. № 37. С. 84-102. Остатки первобытного человека в Южной Африке // Экскурсионное дело. 1921. № 2-3. С. 240—242. Ископаемые люди // Географический вестник. Пг., 1922а. Т. I. Вып. 2-3. С. 21-24. Последние данные к вопросу о происхождении человека // Природа. 1922б. № 89. С. 3-10. Географический и этнографический очерк Сибири // Вся Сибирь: Справочная и адресная книга на 1924 год. Л.: Изд-во Сев.-Зап. областного отделения Главной конторы «Известия ЦИК СССР и ВЦИК», 1924а. С. 1-16. Предисловие к книге Крофорда. Человек и его прошлое: Пер. с англ. Ф. А. Фиельструп; Под ред. С. И. Руденко. Л., 1924б. С. 11-12. Инструкция для измерения черепа и костей человека: Материалы по методологии археологической технологии. Л.: РАИМК, 1925а. 40 с. (96/97) Башкиры: Опыт этнологической монографии. Ч. 2: Быт башкир // ЗРГО по отд. этногр. Л., 1925б. Т. 43. Вып. 2. 330 с., ил., 4 л. карт. Погребение человека каменного века в восточном Алтае // Природа. 1926а. № 1-2. Стб. 108—109. Главнейшие успехи антропологии в СССР за время Революции // Научный работник. 1926б. № 1. С. 33-42. Алтайская экспедиция // Этнографические экспедиции 1924 и 1925 гг. Гос. Русского музея. Л., 1926в. С. 61-78. Современное состояние и ближайшие задачи этнографического изучения турецких племён // Первый всесоюзный тюркологический съезд. Баку, 1926г. С. 58-66. Могильник Кудыргэ на Алтае // МЭ. 1927а. Т. 3. Вып. 2. С. 37-52 (в соавт. с А. Н. Глуховым). Physical Antropology in Russia (USSR) // American Journal of physical antropology, 1927б, july-september. Vol. 10. № 3. P. 483—486. Антропологические особенности западных казаков // Мат. Особого Комитета по исслед. Союзн. и авт. Респ. 1927в. Вып. 3. С. 7-59. Очерк быта казаков бассейна рек Уила и Сагыза // Мат. Особого Комитета по исслед. Союзн. и авт. Респ. 1927г. Вып. 11. С. 83-134. Погляд на антропольогічні відносини в украіньского народу // Пр. наукова товариства ім. Т. Г. Шевченка. Б. И., 1928. C. 1-10 (в соавт. с И. Раковским). Перевес // Мат. по этн. Издание Гос. Русского музея. 1929а. Т. 4. Вып. 2. С. 1-12 (рец. на фр. яз.). Графическое искусство остяков и вогул // Мат. по этн. Издание Гос. Русского музея. 1929б. Т. 4. Вып. 2. С. 13-40 (рец. на фр. яз.). Исключительная находка на Алтае: интервью с С. И. Руденко // Ленинградская правда. 1929в. 17 мая. Les sépultures de l’époque des kourganes de Minoussinsk // L'Antropologie. Paris, 1929г. T. 39. P. 401—430. Объяснительная записка к этнографической карте Сибири // Труды комиссии по изучению племенного состава населения (97/98) СССР и сопредельных территорий / Ред. издания акад. С. Ф. Ольденбург и С. И. Руденко. Л.: Изд-во АН СССР, 1929д. № 17. Очерк быта северо-восточных казаков // Материалы комиссий экспедиционных исследований. Вып. 15: Казаки: Сб. ст. антропологического отряда Казакстанской экспедиции АН СССР. Исслед. 1927 / Под ред. С. И. Руденко. Сер. казакстанская. Л.: Издание АН СССР, 1930а. С. 1-72.