Ву́лиця Іва́на Мазе́пи — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Арсенальної площі до вулиць Добровольчих батальйонів та Новонаводницької.

Прилучаються провулки Інженерний, Аскольдів та Бутишів, алея Героїв Крут, площа Слави, вулиці Михайла Омеляновича-Павленка, Цитадельна та Лаврський провулок.

На вулиці Івана Мазепи розташована, за даними НДІ геодезії і картографії, найвища географічна точка над рівнем моря в Києві — у дворі будинків 4-б, 6 і 6-б. Її висота становить 196 м.

Історія Вулиця виникла на відомому з часів Київської Руси Іванівському шляху, що сполучав Поділ з Печерськом та Києво-Печерською Лаврою. Початковий відрізок пролягав історичної місциною Довга Нива (Довгий Лан). Як вулиця існує з початку XVIII століття під назвою Вели́ка Микі́льська — від збудованого наприкінці XVII століття Микільського собору (Великий Микола, що отримав таку назву на противагу Малому Микільському монастирю; зруйнований 1935 року, нині на цьому місці Палац дітей та юнацтва). З початку XIX століття мала назву Микі́льська. У 1919 році отримала назву вулиця Січне́вого повстання, на відзнаку збройного повстання робітників заводу «Арсенал» проти Центральної Ради у січні 1918 року (назву підтверджено 1944 року). Під час німецької окупації міста в 1942–1943 роках — Ріттер фон Шобертштрасе (), на честь генерал-полковника Ойгена Ріттера фон Шоберта (1883—1941)Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213. https://history.kby.kiev.ua/publication/doc_8024.Toponimika_kiyivskih_vulits_periodu_natsistskoyi_okupatsiyi_1941-1943_rr._v_istorichnih_doslidgennyah.html.

До кінця 1940-х — початку 1950-х років вулиця на відтинку від площі Слави до Києво-Печерської Лаври залишалася незабудованою.

У 1980-ті роки до вулиці було приєднано Новонаводницьку вулицю. У 1997 році депутатами Київради було проголосоване рішення перейменувати вулицю Січневого повстання, яка мала отримати назву вулиця Івана Мазепи. Це рішення було прийняте не належним чином і не мало жодних правових наслідків.

Сучасна назва на честь українського гетьмана Івана Мазепи — з 2007 року.

У 2010 році більшу частину вулиці від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни (нині — Наводницька площа) було виокремлено під назвою Лаврська вулиця. Таке рішення було прийняте під тиском депутатів партії регіонів у зв'язку із візитом московського Патріарха Кирила до Лаври того року.

У 2025 році Фахівці столичної Комісії з найменувань погодили повернення вулиці Лаврській попередньої назви на честь гетьмана Івана Мазепи.

4 грудня 2025 року частину вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) перейменовано на честь гетьмана Івана Мазепи, іншій частині вулиці (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернуто історичну назву — вулиця Новонаводницька.

Пам'ятки архітектури та будівлі, що мають історичну або архітектурну цінність № 1 — Микільська брама Київської фортеці (1846–1850); № 3 — «Будинок-літак» № 6 — садиба Іпсіланті; 1798; № 11 — прибутковий будинок Микільського собору; № 13 — Київський палац дітей та юнацтва — пам'ятка архітектури (радянський модернізм) та монументального мистецтва; № 18/29 — житловий будинок; початок XX століття; Будинки № 4/6, 5, 11, 12, 14 споруджені у XIX — 1-й третині XX століття.

Установи та заклади № 2 — амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, 2 Печерського р-ну; № 6-б — посольство Латвійської Республіки; № 11 — готель «Салют»; № 13 — Київський палац дітей та юнацтва;

Примітки

Джерела

Посилання У Києві з'вилася вулиця Івана Мазепи Рекордсмены Киева