Володи́мир Фе́дорович Мунтя́н (14 вересня 1946, Котовськ, Одеська область, Українська РСР, СРСР — 1 грудня 2025, Київ, Україна) — радянський футболіст, майстер дриблінгу; згодом футбольний тренер. Як футболіст ставав сім разів чемпіоном СРСР, що є рекордом радянського футболу (окрім нього сім разів першість СРСР вигравав Олег Блохін). Двічі вигравав Кубок СРСР, володар Кубка Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, учасник чемпіонату світу 1970 року.

Після завершення кар'єри гравця тренував українські та закордонні футбольні клуби, під його керівництвом збірна Гвінеї пробилася у фінальну частину Кубка Африки 1998 року. Працював старшим тренером молодіжного складу київського «Динамо». З березня 2014 року — президент громадської організації «Ветерани футбольного клубу „Динамо Київ“».

Біографія Батько — Федір Степанович Мунтяну (1911 р.н.), працював арматурником на асфальтобетонному заводі. Мати — Марія Леонтіївна Мунтян (1921 р.н., Павловськ (Воронезька область)), працювала нічною нянею в лікарні. разом з батьками переїхав до Києва.

Ще навчаючись у школі, був запрошений в команду «Динамо», у складі якої провів всю кар'єру. На думку фахівців того часу, вважався одним з найкращих півзахисників європейського футболу. Був визнаний найкращим футболістом 1969 року в СРСР (за версією тижневика «Футбол-хокей»). За збірну СРСР в 1968—1976 роках зіграв 49 матчів, забив 7 голів. Учасник чемпіонату світу 1970 року.

Будучи гравцем, закінчив Інститут фізкультури і юридичний факультет Київського державного університету, потім — аспірантуру факультету міжнародних відносин.

У 1978 році, керуючи автомобілем, Мунтян потрапив в аварію, в якій загинув його пасажир. Сам Мунтян з переломами двох шийних хребців та іншими травмами надовго опинився в лікарні. У результаті заведеної на нього кримінальної справи був позбавлений звання капітана МВС, тимчасово виключений з КПРС. Справу закрили через пів року у зв'язку з відсутністю складу злочину, а Мунтяна відновили в партії.

У 1980 році став граючим тренером київського СКА, одночасно працюючи в Київському вищому танковому інженерному училищі на кафедрі фізичної підготовки факультету з підготовки іноземних фахівців. Потім Мунтян став головою Київської міської федерації футболу і членом президії Федерації футболу України.

У 1986—1988 роках працював на Мадагаскарі. Тренуючи клуб КОСФАП (Антананаріву), привів його до чемпіонського звання в 1988 році.

У 1992—1994 роках був головним тренером молодіжної збірної України. У 1994 році, спільно з Миколою Павловим, виконував обов'язки головного тренера національної збірної України. У 1995—1997 роках тренував збірну Гвінеї, вивівши її в 1998 році у фінальний турнір Кубка Африки. З 1998 по 2005 рік тренував різні клуби України і російську «Аланію». У 2008 році виконував обов'язки головного тренера молодіжної збірної України.

Голова Комітету національних збірних Федерації футболу України. З квітня 2007 року — президент Асоціації ветеранів футболу УкраїниСЕ: Володимир Мунтян обраний президентом Асоціації ветеранів футболу України.

Помер 1 грудня 2025 року в Києві після тривалої хворобиПомер Володимир Мунтян — легенда київського «Динамо». Був похований 3 грудня на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Статистика виступів за «Динамо»

КлубСезонЧемпіонатКубокЄврокубкиВсьогоІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиДинамо19653040--70196626820--288196719410--2041968365----365196927632423410197025320--273197118620--2061972309316139111973286925042819742224282346197529200403321976 (в)10310--1131976 (о)131--8121219771623000192Всього3025734735637170

Статистика в Кубках СРСР та єврокубках подана за схемою «осінь-весна» та зарахована в рік початку турніру

Титули і досягнення 7-разовий чемпіон СРСР (1966, 1967, 1968, 1971, 1974, 1975, 1977); дворазовий володар Кубка СРСР 1966, 1974. Володар Кубка Кубків і Суперкубка Європи (1975); провів 420 матчів та забив 77 голів за «Динамо»; провів 49 матчів та забив 7 голів за збірну СРСР; Найкращий футболіст СРСР 1969 року; Найкращий футболіст України 1968*, 1970. Віце-чемпіон Європи: 1972 Номінант на Золотий м'яч 1969 (23-е місце)

Нагороди Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2020) Орден «За заслуги» І ступеня (2015). Орден «За заслуги» ІІ ступеня (2007). Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2004).

Примітки

Посилання

На сайті «Сборная России по футболу» Статистика на сайті КЛИСФ