Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/.
Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.
Назва Глухий заясенний фрикатив Глухий заясенний фрикативний Глухий палато-альвеолярний фрикатив () Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт () Глухий піднебінно-ясенний фрикатив Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт Глухий піднебінно-ясенний фрикативний Глухий пост-альвеолярний фрикатив () Глухий пост-альвеолярний фрикативний Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт ()
Властивості Властивості глухого заясенного фрикативного:
Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння. Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот. Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках. Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Мова Слово МФА Значення Примітки адигейська шыд [ʃəd] віслюк азербайджанська şeir [ʃeiɾ] вірш албанська shtëpi [ʃtəˈpi] дім англійська sheep [ʃiːp] вівця Див. англійська фонетика арабська شمس [ʃams] сонце Див. арабська фонетика баскська kaixo [kajʃ̺o] привіт болгарська юнашки [joˈnaʃki] героїчно валлійська 'siarad || [ˈʃɑːrad] || говорити || Див. валлійська фонетика |- |colspan=2| вірменська (східна) || շուն || |[ʃun] || собака || |- |colspan=2| гебрейська || וויסנשאַפֿטלעכע || [vɪsn̩ʃaftləxə] || науковий || Див. гебрейська фонетика |- |colspan=2| гінді || शक || [ʃək] || сумнів || Див. фонетика гіндустані |- |colspan=2| ірландська || sí || [ʃiː] || вона || Див. ірландська фонетика |- |colspan=2| латвійська || šalle || [ˈʃalːe] || кашне || |- |colspan=2| литовська || šarvas || [ˈʃɐrˑvɐs] || обладунок || |- |colspan=2| македонська || што || [ʃtɔ] || що || Див. македонська фонетика |- |colspan=2| малайська || syarikat || [ʃarikat] || товариство || |- |colspan=2| маратхі || शब्द || [ˈʃəbˈd̪ə] || слово || Див. фонетика маратхі |- |colspan=2| нідерландська || sjabloon || [ʃäˈbloːn] || шаблон || Див. нідерландська фонетика |- |colspan=2| німецька || schön || [ʃʷø̈ːn] || гарний | Див. німецька фонетика |- |colspan=2| перська || شاه || [ʃɒːh] || шах || Див. перська фонетика |- |colspan=2| португальська || caixa || [ˈkajʃɐ] || коробка || Див. португальська фонетика |- |colspan=2| румунська || șefi || [ʃefʲ] || шефи || Див. румунська фонетика |- |colspan=2| сербська || шума || [ʃûmä] || ліс || Див. сербська фонетика |- |colspan=2| словенська || šola || [ˈʃóːla] || школа || |- |colspan=2| турецька || güneş || [ɟyˈne̞ʃ] || сонце || Див. турецька фонетика |- |colspan=2| угорська || segítség || [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] || допомога || Див. угорська фонетика |- |colspan=2| уйгурська || شەھەر || [ʃæhær] || місто || |- |colspan=2| українська || шахи || ['ʃɑxɪ] || — || Див. українська фонетика |- |colspan=2| фінська || šekki || [ʃekːi] || перевірка || Див. фінська фонетика |- |colspan=2| французька || cher'' [ʃɛʁ] дорогий Див. французька фонетика шотландська гельська seinn [ʃeiɲ] співати Див. шотландська гельська фонетика
Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
Примітки
Джерела