Томаш Оскар Сосновський (; 12 грудня 1812, Новомалин — 27 січня 1886, Рим) —польський скульптор, представник академізму. Почесний доктор 24 художніх академій світу.
Життєпис Народився 12 грудня 1812 року в НовомалиніГумінська О. Скульптор Сосновський - шляхтич із Новомалина // Рівне вечірнє. - 2018. - № 51, 20 груд. - С. 18 (нині Рівненський район, Рівненська область, Україна). Батько Станіслав Сосновський, матір Касильда Малинська. Старший брат Євгеній-Броніслав Сосновський (12 жовтня 1810, Новомалин).
Вчився у Кременецькому ліцеї. Учасник Листопадового повстання. У 1833—1835 роках продовжував навчання у Варшаві. Студіював рисунок і живопис у Ксаверія Яна Канєвського та Антонія Бланка, скульптуру в Павла Малінського. Згодом навчався у Берліні під керівництвом Крістіана Рауха та в Римі у майстерні П'єтро Тенерані. У 1843–1846 мешкав у Варшаві. Повернувся до Риму, де посів професора скульптури в Академії Святого Луки.
Головне місце у творчості митця займають скульптури на біблійну тематику. Можна сказати, що в цей час змінюється творчий орієнтир майстра — від пошуків ідеальної форми до пошуків художніх засобів втілення ідеальної духовної суті. Неперевершений ідеал досконалості Сосновський знайшов у постатях Христа, Мадонни та християнських святих. Вони стали для нього втіленням найсвітліших і найчистіших прагнень людства. У 1850—1860 рр. скульптор виконує свої найкращі роботи: три рельєфи Божої Матері з дитиною, скульптури «Мадонна з немовлям», «Материнство Марії», «Мадонна непорочного зачаття», «ЕССЕ НОМО», «Христос на смертному одрі», «Пієта». Жоден скульптор-класицист XIX ст. не створив стільки бездоганно досконалих художніх робіт, пов'язаних з образами Богоматері та Христа. Саме вони є найбільшим внеском митця в скарбницю світового мистецтва.
Допомагаючи молодим художникам та бідним людям, не шкодуючи грошей на закупівлю дорогого мармуру для скульптур, сам Сосновський жив так просто і скромно, що це дивувало його знайомих і колег. Французький дослідник Луї Вейо писав про нього: «Скульптор-поляк володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей та більше як 4000 підданими. Все це залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили його 4000 підданих. Та він влаштував для себе майстерню, схожу на сарай. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною із загальної кухні. Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне». Ці слова, як ніякі інші, розкривають нам красу великої безкорисної душі скульптора, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив для мистецтва, усвідомлюючи його високе призначення будити в душі кожної людини прагнення ідеалу — «нічого для себе і все для інших»
Помер в Римі, похований на кладовищі Кампо Верано.
Галерея
Примітки
Бібліографія Lechoslaw Lamenski. Tomasz Oskar Sosnowski (1810-1886) rzeźbiarz polski w Rzymie, Wyd. KUL, Lublin, 1997. ss. 339, il. 152. (link ) Войтович В. М. Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму. — Рівне: В. Войтович [вид.], 2015. — 299 с.
Посилання Документальний фільм «Так було» про Томаша-Оскара Сосновського частина 1 частина 2 Art Encyclopedia: Tomasz Oskar Sosnowski Piotr Szubert. Tomasz Oskar Sosnowski Майстер з України, який доторкнувся душі Рафаеля // Свобода (газета), 19 листопада 2010, С. 22. Rzym: Tomasz Oskar Sosnowski (†1886) – artysta z pierwszych stron gazet // Nasz Swiat