Монастир Пантократор () — грецький чоловічий православний монастир на Святій горі Афон, займає в святогірській ієрархії сьоме місце. Розташований на північно-східній стороні півострова Айон-Орос.
1746 року отець Паїсій Величковський заснував Іллінський скит, який до травня 1992 року входив до подвір'я Монастиря Пантократор, а потім відійшов до монастиря Ватопед.
Історія самого монастиря Монастир Пантократор заснований поряд із монастирем Ставронікіта близько 1363 року Іоанном Стратопедархом та Олексієм Прімікерієм. Їх монастир був побудований на руїнах давнішого монастиря, пограбованого піратами в роки франкської окупації, після захоплення Константинополя латинянами в 1204 році.
Головний храм, розташований всередині монастиря, датується 14 століттям і присвячений Преображенню Господньому. Через нестачу місця церква порівняно невелика, проте цілком традиційна для Афона і прикрашена майстрами школи монастиря Зографу. Фрески відреставровані у 1854 році художником Матвієм з міста Науса.
Трапезна обителі побудована в 1841 році. Монастир має вісім каплиць всередині власне монастиря, тобто оточені його стінами.
Історія скитів
Сім інших знаходяться в околицях разом з багатьма скитами пустельників. Скити Фалакру (Phalakrou) та Парадіссі у 1982 році розкопав Ніколаос Драндакіс.
Монастир Фалакру або Фалакрос згаданий у 991, 996 році (як частина Проту), у 1019 році, 1039 році (келія Ксилургу), 1097 році (настоятель Леонтій), 1107 року(настоятель Неофіт), в часи Олексія Комніна у 1122-1142 роках, а також 1294 року.
У грудні 2023 року інтернет-путівник по обителі вперше згадує про цього скита, як діючого, наводячи два найменування: "Φαρακλού [ή Φαλακρού]". https://web.archive.org/web/20231210231210/https://athos.guide/gr/monasteries/pantokrator#gsc.tab=0
1392 року Архангельська келія перейшла у власність до монастиря Пантократор на Афоні. За іншими ж даними, скити Фалакрос та Авксентіос вже 1368 року були частинами Пантократору.
Фалакру св. Симеон подарував це Ксенофонту як подвір'я або метохію. Під час відсутності Симеона це майно було конфісковано протосом Павлом.
Протягом одинадцяти століть це місце зазнало тривалих періодів занепаду. Архітектор-реставратор Федон Хаджіантоніу (Phaidon Hadjiantoniou), який очолює поточний проєкт, зазначає, що будівлі востаннє були заселені на початку 1980-х років і з того часу залишаються пустельними. Коли Пантократор прийняв кінобітну традицію в 1992 році, нове братство почало каталогізувати свою власність і доручати ремонтні роботи приватним фірмам під егідою KEDAK (Центру збереження афонської спадщини), головного грецького агентства з охорони Афону. У цих рамках KEDAK схвалив дослідження реставрації келії Фалакру, завершене в 2003 році. У 2023 році Хаджіантоніу взяв на себе відповідальність за виконання дослідження від імені Пантократора.
Найвідоміший скит носить ім'я пророка Іллі. 1773 року після пожежі монастир був майже цілком руйнівний. Ще одна нищівна пожежа сталась в 1948 році, проте і після неї монастир був відновлений.
Святий монастир Пантократор став першим монастирем, який прийняв делегацію ПЦУ у лютому 2019 року.
Монастирю Пантократор, що 2019 року підтримав ПЦУ, належить Келія Святих Архангелів - Фалакрос, у січні 2023 року зборами старців монастиря офіційно передана в богослужбове користування ченцям з Православної Церкви України (ПЦУ).
Реліквії Монастирська бібліотека зберігає 350 рукописів стародавніх, літургійних сувоїв та близько 3 500 друкованих книг. Кілька томів рукописів були вкрадені в останні роки. Серед церковного одягу, предметів для церковних служб і святинь монастиря зберігається унікальну ікону Богородиці Геронтіси, покровительки монастиря, частки щита Святого великомученика Меркурія Кессарійського. Ігумени Гавриїл (з 2001)
Примітки
Джерела Pantokrator Monastery (Athos) The Monastery of Pantokratoros Pantocrator