Степа́н Корні́йович Бондарчу́к (*, Кодня Житомирського повіту Волинської губернії, нині Житомирської області — †30 листопада 1970, Одеса) — актор, режисер, театральний критик.

Біографічні відомості Закінчив 1916 року Музично-драматичну школу ім. М. В. Лисенка в Києві. Один із засновників і авторів статуту Молодого театру (1917) (грав у ньому в 1917–1919 рр. і в театрі «Музична драма» (1919) в Києві), Незалежного театру (1921–1922) в Житомирі. Член Всеукраїнського театрального комітету Наркомосу УСРР (Вутеком; 1919). Працював у «Березолі» (1922–1925), драматичному театрі на Поділлі (1925–1926), Одеській держдрамі (1929). Очолював шосту майстерню «Березоля» в Одесі (1924–1925), Київський робітничий театр (1930), Вінницький (1932), Шуйський (1935–1936) та Бухарський (1937–1941) театри. Найпомітніша роль — Парох («Молодість» Макса Гальбе). Серед інших ролей у Молодому театрі — Третій брат («Осінь» Олександра Олеся), отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського), Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера).

За приналежність родини Бондарчуків до ОУН (мельниківців) Військовий трибунал військ НКВС Одеської області 25 жовтня 1944 засудив Степана Корнійовича Бондарчука до вищої міри покарання (розстрілу), яку Верховний суд СРСР замінив на 20 років каторжних робіт. Його дружину Софію Мануйлович - до 20 років каторжних робіт, сина Всеволода - до 5 років у виправно-трудових таборах, але у травні 1946 році вирок Всеволоду був скасований.

Софію Мануйлович-Бондарчук рішенням Карагандинського облсуду від 16 лютого 1955 року звільнено достроково через хворобу. Степана Корнійовича з місць увʼязнення (Комі АРСР) звільнили наступного року - у квітні 1956.

Вистави Олександр Олесь. Весняна казка. (1921) Гергарт Гауптман. Затоплений дзвін. (1922) Андрій Головко. Бур'ян. (1930)

Ролі Отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського) Парох («Молодість» Макса Гальбе) Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера)

Автор

П'єс Чудотворці. — Харків, 1926. Пролог. — 1926. (у співавторстві з Лесем Курбасом)

Інсценізацій поем Шевченка Варнак. — Київ, 1924 (2-ге вид.: Харків, 1925). Відьма // Сільський театр. 1927. № 2.

Агіт-п'єси Колектив комнезаможників, або Свято врожаю. — Харків, 1925.

Література Василь Василько. Театру віддане життя. — Київ, 1984. Михайло Дерегус. Спогади // Сучасність. — 2001. — Ч. 11.