Дмитро́ Гео́ргійович Китає́нко (, нар. 18 серпня 1940) — радянський і російський диригент.
Освіту отримав у Ленінградському хоровому училищі і Ленінградській консерваторії та аспірантурі при Московській консерваторії в професора Л. М. Гінзбурга. Був диригентом-стажистом Оперної Студії Московської консерваторії від 1966 до 1969 роки.
Стажувався в Віденській Академії музики під керівництвом професорів Г. Сваровського і К. Естеррайхера. Відвідував семінари Герберта фон Караяна.
З 1969 диригент, з 1970 по 1976 — Головний диригент Музичного театру імені Станіславського і Немировича-Данченка. 1976—1990 ― Головний диригент і художній керівник академічного симфонічного оркестру Московської філармонії.
Від 1990 року працює за кордоном: 1990—1996 ― Головний диригент симфонічного оркестру Франкфуртського радіо (Німеччина). 1990—1998 ― Головний диригент (Норвегія). 1990—2004 ― Головний диригент Бернського Симфонічного оркестру (Швейцарія). 1999—2004 ― Головний диригент (Південна Корея).
Дискографія Дмитра Китаєнка включає всі симфонії Римського-Корсакова, Скрябіна, Рахманінова, Гріга, Стравінського, Шостаковича, Прокоф'єва; оперу Римського-Корсакова «Золотий півник», музику балету Прокоф'єва «Ромео й Джульетта», «Реквієм» В. Артемова, 6 симфоній Гаральда Северуда, оперу «Зіґфрід» Вагнера й інші.
Нагороди і звання 1969 ― Лауреат Першого конкурсу диригентів Герберта фон Караяна в Західному Берліні. 1980 — Премія ім. Ленінського комсомолу. 1984 — народний артист СРСР. 1988 — Державна премія РСФСР.
Посилання Персональний сайт Дмитрий Китаенко: «Чем больше репетиций, тем я счастливее». Интервью // «Культура», № 19 (7580) 17 — 23 мая 2007 г.