Альбумін сироватки () — альбумін (тип глобулярних білків) який кодується геном ALB, розташованим у людей на короткому плечі 4-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 609 амінокислот, а молекулярна маса — 69 367.

Білок має сайт для зв'язування з іоном міді, ліпідами, іонами металів, іоном цинку. Секретований назовні.

Характеристики Альбумін — це глобулярний, водорозчинний, неглікозильований білок сироватки крові з приблизною молекулярною масою 65 000 дальтонів.

Альбумін (коли він іонізується у воді при pH 7,4, як в організмі) має негативний заряд. Базальна мембрана ниркових клубочків також має негативний заряд і деякі дослідження показують, що це запобігає фільтрації альбуміну в сечі. Згідно з цією теорією, заряд відіграє важливу роль у селективному виключенні альбуміну з клубочкового фільтрату. Дефект цієї властивості призводить до нефротичного синдрому, що спричиняє втрату альбуміну з сечею. Пацієнтам з нефротичним синдромом іноді призначають альбумін для заміни втраченого.

Структура Загальна структура альбуміну характеризується кількома довгими α-спіралями, що дозволяють йому підтримувати відносно статичну форму, що є важливим для регулювання артеріального тиску.

Синтез

Альбумін синтезується в печінці у вигляді препроальбуміну, який має N-кінцевий пептид, що видаляється перед тим, як новоутворений білок вивільняється з шорсткого ендоплазматичного ретикулуму. Утворений, таким чином, проальбумін, у свою чергу розщеплюється в везикулах Гольджі з утворенням альбуміну, що секретується.

Функції Альбумін функціонує переважно як білок-носій для стероїдів, жирних кислот і гормонів щитоподібної залози в крові та відіграє важливу роль у стабілізації об'єму позаклітинної рідини, сприяючи онкотичному тиску (відомому також як колоїдно-осмотичний тиск) плазми.

Оскільки менші тварини (наприклад, щури) живуть з нижчим кров'яним тиском, їм потрібен менший онкотичний тиск для його збалансування, і тому вони потребують менше альбуміну для підтримки належного розподілу рідини.

Як аніонний білок, альбумін легко зв'язується з кальцієм у сироватці крові та значною мірою сприяє гомеостазу кальцію в плазмі. Таким чином, у клінічній практиці необхідно коригувати загальну концентрацію кальцію в сироватці крові, якщо пацієнт має гіпо- або гіперальбумінемію (виміряний загальний кальцій у сироватці крові зменшується на 0,8 мг/дл на одиницю зниження концентрації альбуміну нижче 4 г/дл).

Типи Сироватковий альбумін широко розповсюджений у ссавців.

Людський варіант — це альбумін сироватки людини. Альбумін бичачої сироватки, або BSA, зазвичай використовується в імунодіагностичних процедурах, як реагент у клінічній хімії, у середовищах для культивування клітин, дослідженнях білкової хімії (включаючи токсичність отрути) та лабораторіях молекулярної біології (зазвичай для використання його неспецифічних властивостей зв'язування з білками).

Література

Джерела

Див. також Хромосома 4