Гунська мова — вважається зниклою мовою, але, можливо, живим її продовженням через хозаро-булгарську стадію розвитку є чуваська мова. Наявні пам'ятки писемності гунів виконані писемністю Согдійського походження (написи на посуді). До недавніх пір вважалося, що гуни не мали писемності, і про мову гунів судили по нечисленних гунських словах, сильно спотворених в грецькій або латинській літерації — головним чином по іменах, по яких можна було судити лише про тюркське походження мови (див. «Europe: The Origins of the Huns» або «Khan Diggiz Dish Inscriptions» ). Як пише Encyclopaedia Britannica, існує припущення, що нарівні з хозарською належала до мов r--і l-типу (булгарська гілка тюркських мов), до яких із живих тюркських відноситься тільки чуваська (інші живі тюркські мови відносяться до мов z-і š-типів). Незавершене дешифрування гунських написів на посуді підтверджує це припущення.
Були зроблені спроби виявити зв'язок гунської мови з угорською. Угорські легенди та історії середньовіччя передбачають тісний зв'язок з гунами. Ім'я Гунор збереглося в легендах і (з декількома гунськими іменами, такі, як Аттіла) використовується як ім'я в сучасній Угорщині. Багато угорців поділяють переконання, що секеї, угорська етнічна група в Румунії, є нащадками групи гунів, які залишилися в Карпатах після 454 року.
Було висловлено припущення, що гунська мова була пов'язана з хунну, але наукового консенсусу щодо того, якою мовою розмовляли хунну, немаєThe autonomous Hunnic language was evidenced — summary, Prof. Uchiraltu: The words of Hunnic language, 2007, Inner Mongolian University PressThe Asian Huns in the Chinese sources. Katalin Csornai, 2007, Budapest, Hungary summaryDr. OBRUSÁNSZKY, Borbála: The History and Civilization of the Huns. Paper of the University of Amsterdam, 8 October 2007. Page 60. http://www.epa.oszk.hu/00000/00007/00028/pdf/00028.pdf .
Джерела про гунську мову Пріск та історик 6 ст. Йордан, записали три слова із мови гунів:
Слово «медос», в оригіналі μέδος (médos) — напій схожий на медовуху, ймовірно має германське походження, порівняйте прагерманське *meduz («мед»). Слово «страва», в оригіналі strava — поминання, ймовірно слов'янського походження від праслов'янського *sъtrava («їжа; страва»). Слово «камос» в оригіналі kamos — напій з ячменю, теж ймовірно індоєвропейського походження, можливо іранського.
Примітки
Джерела
The World of the Huns by Otto Maenchen-Helfen — Language chapter The History Files Europe: The Origins of the Huns , based on conversations with Kemal Cemal, Turkey, 2002 (address correction to Notes, above) Опыт расшифровки гуннских надписей. , Лебедев Е. Г. 2009 г. г. Канаш Чувашской Республики