Софі́я Андрі́ївна Ста́дникова (13 вересня 1886, Тернопіль — 21 вересня 1959, Львів) — українська акторка і співачка (сопрано). Дочка Андрія і Елеонори Стечинських. Дружина Йосипа Стадника і мати Стефанії Стадниківни та Яреми Стадника.
Життєпис Народилася в сім'ї українських артистів Андрія і Елеонори Стечинських.
Вокальну освіту здобула у Флям-Помінського у Львові і О. Муравйової в Києві (1915, школа імені М. Лисенка).
У 1901—1913 роках виступала в Руському народному театрі товариства «Руська Бесіда» у Львові, у 1915—1918 роках — у Театрі Миколи Садовського в Києві, пізніше в різних мандрівних театральних трупах, очолюваних Йосипом Стадником.
У 1939—1941 роках працювала у Державному театрі ім. Л. Українки у Львові, 1941—1944 роках — у Львівському оперному театрі, згодом у театрах Дрогобича і Львова. 1946 року залишила сцену.
Творчість, репертуар
С. Стадникова виступала в ролях героїнь: Маруся Богуславка (однойменна драма М. Старицького), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Харитина, Соня («Наймичка», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Поля, Наташа («Міщани», «На дні» М. Горького), Рита («Чорна пантера…» В. Винниченка), Мавка («Лісова пісня» Л. Українки) та ін.
З успіхом грала в комедіях: Мірандоліна (однойменна комедія К. Ґольдоні), Сільвета («Романтичні» Е. Ростана), Аделіна («Шалапут» К. Ілінського) й ін.
У 1940-х роках перейшла на характерні ролі: Марія Тарасівна («Платон Кречет» О. Корнійчука), Пошльопкіна («Ревізор» М. Гоголя).
Співала головні партії в операх: М. Аркаса («Катерина»), Д. Січинського («Роксоляна»), С. Монюшка («Галька»). Виконувала ролі: Наталки («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Одарки («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Маргарити у «Фаусті» Ш. Ґуно.
Також була відома як концертова співачка.
Примітки
Література
Щербак Л. Стадники //