Ставропольський край — суб'єкт Російської Федерації, що знаходиться на півдні РФ. Входить до складу Північнокавказького економічного району і федерального округу. Крайовий центр — Ставрополь. Населення краю становить 2 884 363 особи (2025).
Губернатор — Владіміров Володимир Володимирович.
Географія
Розташування Ставропольський край є розташованим у центральній частині Передкавказзя й на північному схилі Великого Кавказу. Простягується на 285 км із півночі на південь і на 370 км із заходу на схід.
Межує з Ростовською областю, Краснодарським краєм, Калмикією, Дагестаном, Чеченською, Кабардино-Балкарською, Карачаєво-Черкеською республіками
Рельєф, геологія й корисні копалини Більша частина території Ставропольського краю зайнята Ставропольською височиною, що переходить на сході в Терсько-Кумську низовину (Ногайський степ). На півночі височина зливається з Кумо-Маницькою западиною. У смузі передгір'їв виділяється район Кавказьких Мінеральних Вод з горами-лаколітами, висотою до 1401 м (г. Бештау).
Корисні копалини — природний газ, нафта, поліметали (що містять уран), будівельні матеріали. Найвідоміші родовища: газу — Севєро-Ставропольсько-Пелагіадінське (запаси близько 229 млрд м³) і Сенгілеєвське; газового конденсату — Мірненське й Расшеватське; нафти — Прасковейське.
Високий потенціал геотермальних вод краю, розвідано чотири значних родовища: Казьмінське, Георгіївське, Терсько-Галюгаєвське й Ніжне-Зеленчукське з загальним дебітом в 12 тис. м³/сут.
Запаси будівельної сировини на кінець 1990-х: глин для виробництва цегли й черепиці — 90 млн м, керамзиту — 12 млн м³, силікатних виробів — 125 млн м³, піщано-гравійних матеріалів — 290 млн м³, будівельного каменю — 170 млн м³, стекла — 4,6 млн т.
Особливе багатство краю — мінеральні лікувальні води. На 2000-ий використовується близько 1370 м³/добу, що становить тільки 10% від потенціалу.
Клімат Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −5°С (у горах до −10°С), липня від +22 до +25°С (у горах до +14°С). Опадів випадає: на рівнині 300–500 мм на рік, у передгір'ях — понад 600 мм. Тривалість вегетаційного періоду — 180–185 днів. На території краю діють 13 метеорологічних станцій Росгідромету.
Гідрографія Основні річки — Кубань, Кума з Подкумком, та ін., Калаус, Єгорлик, Великий Зеленчук, Кура, Манич. Озера нечисленні: Тамбуканське озеро (із запасами лікувальної грязі), частина озера Манич-Гудило, озеро та ін.
Річки й скидні канали регіону мають значний енергетичний потенціал, реалізованим на 2000-і роки в розмірі до 750 млн квт г/рік
Ґрунти Ставропольський край розташований, в основному, у степовій і напівпустельних зонах. Ґрунти головним чином чорноземні (південні й предкавказькі) і світлокаштанові.
Переважають різнотравно-злакові й злакові степи, на сході й північному сході — полинно-злакова рослинність із солонцями й солончаками.
Рослинність На високих ділянках Ставропольської височини — масиви широколистих дубово-грабових лісів (ділянки лісостепу). У степу живуть гризуни (ховрахи, полівки, хом'яки, тушканчики й ін.), зустрічаються їжак, ласка, лисиця, вовк. У плавнях Куми — очеретяний кіт і кабан. На озерах і болотах багато водоплавного птаха.
Державні пам'ятки природи крайового значення 15 вересня 1961 року прийнято постанову про присвоєння статусу державного пам'ятника природи крайового значення: Дубовому лісу на , печері «Кам'яні сараї», урочищу «Семистожки», буковому лісу на Воровськоліських висотах (Чумацький ліс), Георгіївському піщаному кар'єру, озеру Пташине, долині річки Кубань у станиці , Біломечетьському піщаному кар'єру, Кармаліновському піщаному кар'єру, Баталінському мінеральному джерелу, Баталінський печері, ділянкам тису ягідного в Бекешівському і Боргустанському лісництвах, скелям «Броненосець» і «Міноносець», буковій ділянці на горі , Лопатинській лісовій дачі, Кам'яному хаосу на північному схилі гори Стрижамент, смузі скель і сповзлих брил середньосарматського вапняку у верхів'ях балки , Четвертій балці, Косякінському піщаному кар'єру, Лермонтовській скелі, Лермонтовському водоспаду, групі скель «Червоні камені», «Кільце-горі», П'ятигорському великому провалу, горам: , Дубровка, Бештау, , , Медова, , , , , Верблюд, , , , , , , , Юца, .
Історія
Під час Української революції 1917–1921 років Ставропілля входило до складу Кубанської Народної Республіки (де-юре, після об'єднання Кубані з УНР, входила до складу України), Ставропільської Радянської Республіки, Півдня Росії.
Ставропольський край був утворений 13 лютого 1924 із назвою Південно-Східна область. З 16 жовтня 1924 мав назву Північно-Кавказький край, з 17 березня 1937 — Орджонікідзевський край, з 12 січня 1943 — Ставропольський край.
Населення
Загальні характеристики Населення: 2 884 363 особи (2025) Густота населення: 43,6 oc/км² (2025) Питома вага міського населення — 60,97 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −3,3 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 9,8 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 13,1 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,232 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 71,66 (чоловіки — 67,68; жінки — 75,43) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1145 (2017)
Етнічний склад населення +Етнічний склад населення Ставропольського краюЕтнос19391959без врахування Карачаєво-Черкеської АО19791989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни1 606 99482,41 465 35391,31 867 21387,72 024 06884,02 231 75981,62 232 15380,92 309 46082,9Вірмени29 6331,524 7261,539 0801,870 1712,9149 2495,5161 3245,9135 3844,9Даргинці8130,07480,115 6970,732 2131,340 2181,549 3021,858 7852,1Цигани3 9520,23 9310,28 6600,412 6170,519 0940,730 8791,138 0451,4Греки9 5070,511 4880,720 2721,026 8281,134 0781,333 5731,223 9430,9Ногайці30 4291,68 6920,512 9400,615 5690,720 6800,822 0060,822 5690,8Карачаївці73 6563,81 4250,111 7370,613 2100,615 1460,615 5980,615 6490,6Туркмени5 8560,49 3450,411 1330,513 9370,515 0480,615 1000,5Азербайджанці1 1640,13 2160,28 5200,415 0690,617 8000,713 9960,5Чеченці9 2020,414 5280,613 2080,511 9800,413 7790,5Турки650,01 3480,17 4840,310 4190,412 7240,5Аварці8120,04470,02 3780,15 9760,37 1670,39 0090,310 2880,4Українці46 5412,439 0672,452 0582,462 8812,645 8921,730 3731,19 8950,4Інші42 0522,777 6863,7111 3094,4122 1474,1119 9624,2106 1473,6Не вказали етнос3–2–8–11–26 855–121 829– + Етнічний склад населення за переписом 2002 р. Росіяни Вірмени Мусульманські народи в т.ч.північно-кавказькі
Адміністративний поділ До складу краю входять 26 районів, 10 міст крайового підпорядкування, 10 міст районного підпорядкування, 18 робочих і курортних селищ.
Александровський район Андроповський район Апанасенковський район Арзгірський район Благодарненський район Будьонівський район Георгієвський район Грачевський район Ізобільненський район Іпатовський район Кіровський район Кочубеївський район Красногвардійський район Курський район Левокумський район Мінераловодський район Нефтекумський район Новоалександровський район Новоселицький район Петровський район Предгірний район Совєтський район Степновський район Труновський район Туркменський район Шпаковський район
+Населені пункти Ставропольського краю з чисельністю понад 20 тисяч осіб (2025) Ставрополь 562 964 Зеленокумськ 32 800
П'ятигорськ 142 895 Благодарний 30 632
Кисловодськ 125 931 Іноземцево 28 091
Єсентуки 124 038 Кочубеївське 26 645 (2020)
Михайловськ 113 701 Новоалександровськ 25 718
Невинномиськ 113 112 Александровське 25 313 (2023)
Мінеральні Води 68 761 Іпатово 25 163
Георгієвськ 61 046 Єсентукська 24 710 (2020)
Будьонівськ 56 258 Лермонтов 23 336
Ізобільний 37 450 Нєфтєкумськ 22 998
Горячеводський 35 706 Железноводськ 21 727
Світлоград 34 406 Новопавловськ 20 490
Економіка
Внутрішній валовий продукт: 147,0 млрд руб. (2005) ВВП на душу населення: 54 200 руб. (2005) Річний видобуток нафти й конденсату: 1997 р. — 847 тис. тон, 2006 р. — близько 1 млн т. Річний видобуток попутного газу: 2006 — близько 130 млн м³. Річний видобуток природного газу: 1997 р. — близько 350 млн м³, 2006 — близько 320 млн м³. Річне виробництво зерна: 2000 р. — 4 000 тис. тон, 2005 р. — 6 900 тис. т., 2006 р. — 6 380 тис. т.
Промисловість Основні галузі промисловості — машинобудування (електротехнічне устаткування, верстати, прилади, автокрани, автопричепи), електроенергетика, видобуток і переробка нафти й газу, харчова (виноробна, жироолійна й консервна в Георгієвську, цукрова в Ставрополі), хімічна (мінеральні добрива в Невіномиську, оргсинтез у Будьонівську), будівельних матеріалів (скляна в Мінеральних Водах), легка (вовняна в Невіномиську, шкіряна в Будьонівську), меблева, мікробіологічна (Ставрополь).
Енергетика Найбільші об'єкти: Ставропольська ГРЕС — 2400 МВТ, 9 млрд квтг (2004) Невіномиська ГРЕС — 1290 МВТ, 6,064 млрд квтг (2006) Кубанська ГЕС-3 — 87 МВТ, 0,193 млрд квтг (середньорічна) Кубанська ГЕС-4 — 78 МВТ, 0,183 млрд квтг (середньорічна) Єгорлицька ГЕС — 30 МВТ, 0,112 млрд квтг (середньорічна) Кисловодська ТЭЦ — 26 МВТ Повна встановлена потужність становить 4208 Мвт. Сумарне виробництво електроенергії всіма станціями досягає рівня 18 млрд квтг/рік. Обсяг виробництва теплової енергії на рік становить близько 11 млн Гкал. Споживання енергоресурсів на 2006 рік: Природний газ — 10 млрд м³, нафтопродукти — більше 1,2 млн т.
Сільське господарство Спеціалізується на вирощуванні зерна й соняшника. Провідна роль у тваринництві належить скотарству, тонкорунному вівчарству. Широко розвинене садівництво, виноградарство, птахівництво, свинарство, бджільництво.
Сільське господарство — одна з найважливіших галузей економіки краю, у якій зайнято понад 156 тисяч осіб. У Ставропольському краї функціонують 1010 господарюючих суб'єктів різних форм власності, що взаємодіють з Мінсільгоспом Росії й Мінсільгоспом краю. У їхньому числі товарним сільгоспвиробництвом займаються 500 сільськогосподарських організацій, 14,1 тисяч селянських (фермерських) господарств, 406,9 тисяч особистих підсобних господарств.
Обсяг виробництва сільгосппродукції у всіх категоріях господарств склав 27,4 млрд рублів або 117,5% до відповідного до рівня 2002 року.
За три роки досягнуто стабільного приросту валової продукції сільського господарства. При цьому нарощування виробництва відбувається як у галузі рослинництва, так і тваринництва. Зростання виробництва відбувається не тільки в сільгосппідприємствах, але й у всіх категоріях господарств. У Ставропольському краї 2001–2002 роки зібрані рекордні врожаї зернових. При цьому частка продовольчого зерна становить 82%. Це один із найкращих результатів у Російській Федерації.
Попри те, що виробництво зернових є основним напрямком у землеробстві і його частка у виторзі становить 72%, у краї виробляються значні обсяги технічних культур. Стабілізувалося в краї виробництво молока й м'яса, товарного яйця й ставкової риби. На підйомі перебуває птахівництво й свинарство. Нарощування обсягів виробництва основних видів тваринницької продукції забезпечується за рахунок росту продуктивності сільгосптварин і птиці. Це дозволило краю вийти на друге місце в Росії за темпами зростання виробництва товарного яйця.
У 2000–2003 рр. частка рентабельно працюючих господарств підтримується на рівні 70-65% (по Росії — 47-54%). Рентабельність сільськогосподарського виробництва перебуває на рівні 22-16% (по Росії — 7-9%).
Транспорт
Залізничний Основна залізниця — ділянка Армавір — Невіномиськ — Мінеральні Води — Прохладний двоколійної електрифікованої магістралі Москва — Ростов-на-Дону — Баку з одноколійними тепловозними відгалуженнями на Усть-Джегуту й Будьонівськ, а також двоколійною електрифікованою гілкою на Кисловодськ.
Крім того через Ставрополь і Світлоград прокладена одноколійна тепловозна лінія від станції Кавказька на Елісту з відгалуженням на Будьонівськ.
Найбільші локомотивні депо: Ставрополь, Світлоград, Невіномиськ і Мінеральні Води.
Автомобільний