Ака́ція (Acacia) — рід рослин із родини бобових. Містить понад 1000 видів, що зростають на Мадагаскарі й прилеглих островах, в Австралазії, островах Південно-Східної Азії.
Назву акація запозичено з латини, куди слово запозичено з — «мімоза, жовта акація», яке походить від — «колючка», припускається також єгипетське походження.
Акацією в Україні часто помилково вважається Робінія звичайна, яка, згідно з переліком Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, визначена інвазійним видом, забороненим у відтворенні лісів.
Класифікація Рід Acacia 2017 року був розділений на Vachellia та Acacia. До першого увійшли 163 видів, поширених на різних континентах, тоді як в Acacia лишилися рослини, що ростуть переважно в Австралії.
Загальні ознаки Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Листя подвійно розсічене, складається з численних дрібних листочків або листоподібних утворень. Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних китицях, прямостійні або пониклі, жовті або біло-жовті.
Формула квітки: Барабанов Е. И. Ботаника: учебик для студ.высш.учеб.заведений. — М: Издательский центр «Академия», 2006. — С. 295. — 448 с. — ISBN 5-7695-2656-4
Поширення Існує близько 1400 видів, що виростають в тропіках і субтропіках, головним чином в Австралії та Африці, менше в Азії та Америці. Особливо характерні акації для флори Австралії (близько половини всіх видів), де вони ростуть в саванах і колючих чагарниках (скреб).
Умови зростання У сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах вони представлені великими деревами, які в міру просування до пустель змінюються невеликими деревами з розгалуженим стовбуром і рідкою кроною, а ближче до пустель — колючими чагарниками. Чимало низькорослих багатостовбурних видів акації мають парасолькоподібну крону, що підвищує їх стійкість до вітрів. Розкидані поодиноко над високою травою, вони створюють своєрідний ландшафт савани Африки, а їхнє листя є основою раціону жираф. У багатьох американських видів прилистки перетворилися у великі колючки, в яких поселяються мурахи, які харчуються нектаром, що міститься в нектарниках на листових черешках, і виділеннями на листках. Можливо, мурахи оберігають дерева акації від комах-шкідників. Ростуть акації швидко.
У перший рік життя досягають висоти 0,75—1,5 метра, закінчують ріст до 25—30 років, коли з'являються перші ознаки старіння (Крона рідшає, розтріскується кора і з'являється дуплистість). Цвітуть і плодоносять з 2-го (рідше за 1-го) року життя. З 2—3-го року утворюють поросль від кореневої шийки й кореневі пагони.
Застосування Смола деяких видів застосовується як харчова добавка. Жовта чи червона смола інших видів у свіжому вигляді їстівна. Кора акації містить дубильні речовини. Деревина йде на виготовлення ручок для інструментів, човнів, стовпів та водопровідних труб. Листки та боби деяких видів в Західній Африці використовуються як лікарський засіб.
Тезки У побуті акацією називають також види з інших родів, які не мають стосунку до роду Acacia. Це насамперед: Альбіція (шовкова акація) Робінія (біла акація) Карагана дерев'яниста (жовта акація) Амодендрон (піщана акація) Софора японська (японська акація). Акація білувата (Faidherbia albida)
Деякі види
Рід включає близько 1400 видівThe Plant List: Acacia , зокрема: Акація Бейлі (Acacia baileyana) Акація коа (Acacia koa) Acacia decurrens Акація нільська (Acacia nilotica) Акація срібляста (Acacia dealbata) Акація Фарнеза (Acacia farnesiana) Акація чорнодеревна (Acacia melanoxylon)
Див. також 8652 Акація — астероїд, названий на честь цього роду рослин.
Примітки
Джерела та література Акація // УРЕ Акація // Фармацевтична енциклопедія Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К.: Головредакція УРЕ, 1986. — С. 17. Таємниче життя дерев / П. Воллебен. Пер. з нім. Юлії Микитюк. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 224 с. — ISBN 978-617-12-3359-1 (коротко про видання ) Природа, животные и растения всего мира https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=26 // ВУЕ