«Розвідники» () — український радянський художній фільм 1968 року про Німецько-радянську війну. Фільм показує роботу радянських розвідників, яким поставлена задача з контрольованого німцями міста викрасти карту мінування Дунаю, щоб відновити судноплавство на річці. У головних ролях знялись Іван Миколайчук і Леонід Биков, режисерами були Олексій Швачко та Ігор Самборський. Прототипом головного героя був розвідник , який виступив консультантом фільма.
Сюжет Німецько-радянська війна, 1945 рік. Перед групою радянських розвідників під керівництвом Віктора Курганова командування поставило завдання будь-якою ціною знайти в оточеному, але контрольованому німцями місті карту, на якій відмічена замінована територія Дунаю, щоб запобігти постійним підривам кораблів на мінах і відновити судноплавство на Дунаї.
Курганов вважає, що карта має бути в пароплавстві. Дізнавшись ім'я одного зі співробітників секретного відділу пароплавства, розвідники намагаються дізнатись його адресу. Вони пробираються на контрольовану німцями територію через підземні комунікації і випадково рятують від німців дитину, чия мати Марі виявляється співробітницею адресного бюро. Вона допомагає знайти потрібну адресу, а потім проводить за цією адресою розвідників, перевдягнених у німецьку форму та цивільний одяг. Від нього вони дізнаються про розташування карти, а потім з боями виходять з міста.
Поки загін Курганова йде в пароплавство за картою, група Макеренка відволікає на себе німців, зайнявши оборону у високій вежі. Макаренко і його бійці гинуть, а загін Курганова з картою тікає від німців і займає оборону в кораблі в доку, встигши перед цим випустити зелену ракету - прохання про допомогу. Радянські війська ідуть на прорив і звільняють оточений загін Макаренка. На останніх кадрах ми бачемо, як кораблі йдуть Дунаєм.
У ролях Іван Миколайчук — Віктор Курганов (Борода), командир розвідвідділу флотилії, капітан-лейтенант Леонід Биков — Сашко Макаренко (Макар), старшина Костянтин Степанков — Міколаш Габор, лоцман Андрій Сова — Черняк (Боцман) Олексій Смірнов — Василь Сігаєв Гія Кобахідзе — Коберидзе Людмила Марченко — Марі, працівниця адресного бюро Віталій Дорошенко — Кашкін Валентин Черняк — лейтенант Гончаров Анатолій Юрченко — розвідник Микола Віктор Шахов — розвідник Юрій Цупко — розвідник Володимир Емельянов — Генерал-майор Дмитро Франько — полковник Євсюков Олександр Ануров — Клим Петрович Валерій Панарін — Сєлєзньов Лаврентій Масоха — Ференц Карлоши, службовець пароплавства Альфред Ребане — гравець в карти з Карлоши Валентин Дуклер — знайоми Карлоши Лев Перфилов — розжалуваний німецький офіцер Рудольф Дамбран — німецький полковник Олександр Афанасьєв — німецький полковник Вітольд Янпавлис — помічник німецького полковника Борислав Брондуков — конвоїр Світлана Кондратова — епізод Анатолій Кучеренко — епізод Володимир Волков — ''капітан
Знімальний процес Фільм засновано на справжніх подіях. Консультантом творців стрічки був командир розвідувального загону Дунайської флотилії на прізвисько «Борода», прототип головного героя. Головним консультантом був генерал Микола Осликовський. Олексій Смірнов, який зіграв у фільмі роль розвідника, сам був розвідником у роки Другої Світової війни.
Фільмування відбувалося у Калінінграді та Ризі. Дунаєм стала річка Преголя. На кадрах фільму з'являються будівля майбутнього обласного історико-художнього музею, руїни Кафедрального собору, Бургкірхи, Лебініхтської гімназії. Багато сцен боїв у картині знімали на території калінінградських підприємств — суднобудівному заводі «Янтар», майданчику тарного комбінату, у порту.
Прокат Фільм став одним із лідерів прокату. 1969 року він розійшовся 1557 копіями, що було 10-м місцем в СРСР. Його подивились 35 млн глядачів.
Посилання Сторінка, присвячена фільму