Союз Українок Америки (СУА, ) — постав 1925 року з об'єднання п'ятьох жіночих товариств Нью-Йорка й околиць з метою плекання української свідомості, організації освітньої та виховної праці, участі в жіночому русі та допомоги рідному краєві.
З лютого 2022 року СУА зосередили свою діяльність на гуманітарній допомозі та адвокації у відповідь на російське вторгнення в Україну. За даними звіту Diaspora Emergency Action & Coordination (DEMAC), організація зібрала приблизно 750 000 доларів США на гуманітарні потреби протягом одного місяця.
Історія Розвиток СУА активізували скликані ним жіночі конгреси 1932 у Нью-Йорку і 1948 у Філадельфії (тоді ж за співучастю СУА створено Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій — СФУ ЖО).
Структура З 1959 року триступенева організація; 1976 — 115 відділів (1932 — 40, 1948 — 60), що згуртовані у 9 округах; бл. 5000 чл. Центральний осідок 1925-43 і з 1975 у Нью-Йорку, 1943-74 у Філадельфії.
Ділянки праці Ділянки праці: суспільна опіка — допомога постраждалим від повені в Карпатах (1927) і пацифікації у Галичині (1930), біженцям у Німеччині й Австрії (1946 — 48), постраждалим від землетрусу в Югославії (1969), переселення вдів з дітьми з Західної Європи до США (1950), опіка над школами українознавства в Німеччині, Австрії (з 1954), Бельгії (з 1963) та над самітними жінками похилого віку в Європі (1958), стипендії, зокрема для учнів у Бразилії з 1972 (у 1976 — 138 стипендіатів); виховна — 26 дитячих світличок у США; 1961 року заходами округи СУА у Клівленді відкрито пам'ятник Лесі Українки за проєктом Михайла Черешньовського; 1932 року СУА купив збірки народного мистецтва в Галичині; 1967 року відкрив постійну музейну виставку в Українському Інституті Америки в Нью-Йорку, перетворену 1976 на Український Музей у власному домі; 64 Відділ у Нью-Йорку влаштовує щорічно виставки образотворчого мистецтва, влаштував покази іст. укр. ноші у США й Канаді, видав збірку перекладів Лесі Українки «Дух полум'я» в англійському перекладі Персіфаля Канді, кілька альбомів українських узорів і книг куховарських приписів.
Видання 1938 року почали виходити «Вісті СУА» як сторінка в газеті «Америка», з 1944 року журнал «Наше Життя» (з 1972 року — ред. Уляна Любович, у 2009 році — Тамара Стадниченко).
Партнерство З 1949 року СУА входить до Генеральної Федерації Жіночих Клубів, а з 1952 року — Національної Ради Жінок Америки. СУА бере участь у численних конвенціях і конгресах, підтримує зв'язки з українськими централями — Українським Конгресовим Комітетом і ЗУАДК, у яких є членом-засновником.
Персоналії
Голови СУА Юлія Малевич-Шустакевич (1925), Юлія Ярема (1925—1931), Олена Лотоцька (1931—1934 і 1943—1965), Анастасія Ваґнер (1935—1939), Анета Кмець (1934—1935 і 1939—1943), Стефанія Пушкар (1965—1971), Лідія Бурачинська (1971—1974), Іванна Рожанковська (1974—1987).
Почесні члени СУА Андрушків Софія (1990)
Нагороди Почесна Грамота Президента України за активну благодійницьку діяльність у гуманітарній сфері (16 серпня 2002)
Див. також Фонд Лесі та Петра Ковалевих Віра Еліяшевська
Примітки
Література
Alexander Lushnycky Ukrainians in Pennsylvania: a contribution to the growth of the Commonwealth (1976), Alex Lushnycky Ukrainians of Greater Philadelphia (2007), ISBN 9780738550404 Stephen P. Haluszczak Ukrainians of Western Pennsylvania (2009), ISBN 0738564958 Myron B. Kuropas Ukrainians of Chicagoland (2006), ISBN 0738540994 Nancy Karen Wichar Ukrainians of Metropolitan Detroit (2010), ISBN 9780738577166
Посилання