Юрій Зіновійович Морозов ( 24 листопада 1947, Київ) — радянський, український продюсер, редактор, кінознавець. Кандидат мистецтвознавства (1988).
Життєпис Народився року в Києві.
Закінчив кафедру кінознавства Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1971; курс професора Івана Корнієнка).
Працював на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка (творче об'єднання телевізійних фільмів «Промінь»). У 1996—1998 роках — заступник генерального директора, керівник інформаційної служби телеканалу «Інтер». З 1998 року — програмний директор «Студії „1+1“», у 2005—2008 роках — її генеральний директор.
У 2008—2011 роках — генеральний продюсер компанії «Прима-фільм». З 2011 року — генеральний продюсер компанії «UMG».
Автор книжок: «Фильмы, друзья, годы» (М., 1982), «Диалоги о многосерийном телефильме» (К., 1986, у співавт. з М. Мащенком Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича: «Диалоги о многосерийном телефильме»), «Еврейские кинематографисты в Украине: 1917—1945» (К., 2004, у співавт. з Т. Дерев'янко).
Член Національної Спілки кінематографістів України (з 1985 року). Академік Української телевізійної академії (з 2000 року)Морозов Юрій Зиновійович — ЕСУ.
Фільмографія
Редактор фільмів: «Юркові світанки» (1974, т/ф, 4 с) «Каштанка» (1975) «Ральфе, здрастуй!» (1975, кіноальманах) «Перед екзаменом» (1977, т/ф) «Без року тиждень» (1982) «Знайди свій дім» (1982, т/ф) «Володчине життя» (1984, т/ф, 2 с) «Розсмішіть клоуна» (1984) «Тепло студеної землі» (1984, т/ф, 2 а) «Все перемагає любов» (1987) «Передай далі...» (1988, у співавт.) «Галявина казок» (1988) «Мої люди» (1990, т/ф, 2 а) «Повернення в Зурбаган» (1990, т/ф) «Це ми, Господи!..» (1990, т/ф) «Дамський кравець» (1990) «Із житія Остапа Вишні» (1991, т/ф) «Останній бункер» (1991) «Оберіг» (1991) «Вінчання зі смертю» (1992) «Мелодрама із замахом на вбивство» (1992) та ін.
Примітки
Джерела