Ніколя́-Луї́ де Лака́йльУНІАНДТ або Ніколя Луї де ЛакайльУкраїнський астрономічний порталПідручник «Астрономія», рекомендований Інститутом педагогіки НАПНУ, стор. 14Leopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття. Частина II. Точні науки, також Нікола Луї де ЛакайльВУЕ (); (15 березня 1713, комуна Рюміньї, Франція — 21 березня 1762, Париж) — французький астроном, геодезист і картограф, найбільш відомий своїми спостереженнями зоряного неба південної півкулі.

Життєпис Народився в Рюміньї в Арденнах на сході Франції. Ходив до школи в Манті-на-Сені (нині Мант-ла-Жолі). Вивчав риторику й філософію в колежі Лізьє, а потім богослов'я в Наваррському колежі. 1731 року, по смерті батька, який обіймав посаду при дворі герцогині Вендомської, залишився без засобів до життя. Однак його піддержував у навчанні герцог де Бурбон, колишній патрон його батька.

По закінченні університету не був висвячений на священника, прийнявши лише сан диякона й ставши абатом. Сконцентрувався на науці й завдяки патронажу Жака Кассіні дістав постійну працю, спочатку в геодезичній зйомці берега від Нанта до Байонни, а в 1739 році в повторному вимірюванні дуги паризького меридіана, за що був ушанований пірамідою в Жувізі-сюр-Орж.

У 1750—1754 роках очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії, де систематично вивчав південну частину зоряного неба. Каталогізував понад 10 000 зір. Точне розташування близько 2000 із них (видимих неозброєним оком), разом з картою зоряного неба були опубліковані після його смерті . Повернувшись, відмовився прийняти винагороду в 100 000 ліврів і далі займався астрономією.

Працюючи над каталогом зір південного неба, Лакайль запропонував 14 нових сузір'їв, розділивши для цього деякі старі сузір'я. Зокрема сузір'я Арго було розділене на Корму, Кіль і Вітрила. .

Інші запропоновані сузір'я: Живописець, Мікроскоп, Насос (Повітряний насос), Косинець, Октант, Піч (Хімічна Піч), Різець, Сітка, Скульптор (Майстерня Скульптора), Столова Гора, Телескоп, Циркуль, Годинник.

Основні праці «Lecons d'astronomie» (1746, 1780), «Elemens d'optique» (1750), «Observations sur 515 etoiles du zodiaque» (вид. Bailly, 1763), «Astronomiae fundamenta» (1757), «Tables de logarithmes» (1760).

Див. також 9135 Лакайль — астероїд, названий на честь науковця. Біографія Лакайля на сайті «Астроміф»(російською мовою)

Примітки