«Білий полон» — пригодницький фільм 2006 року про виживання в Антарктиці, випущений кінокомпанією Walt Disney Pictures. Головні ролі у стрічці виконали Пол Вокер, Брюс Грінвуд, Джейсон Біггс і Мун Бладгуд. За сюжетом, головний герой організовує експедицію для порятунку зграї їздових собак, яких арктичні дослідники, рятуючись від негоди, лишили наодинці.
Сюжет
Дія фільму відбувається на просторах Антарктики. Співробітник антарктичної станції Джеррі Шепперд і професор університету Девіс Макларен відправились на собачих упряжках на пошуки метеориту. На зворотному шляху професор зламав ногу, а Джеррі потребував допомоги через відмороження. Через сильний буревій склад станції довелося евакуювати, а собаки північної їздової породи (6 сибірських хаскі та 2 аляскінських маламута) лишились.
Спершу припускалось повернення через декілька днів, але продовження буревію і наступний початок зими, не дозволили це зробити. Собакам довелось виживати арктичною зимою власними силами протягом 6 місяців. Зрештою, в живих лишилось тільки шість з восьми собак. Джек не хотів зірватися з ланцюга і замерз або ж помер з голоду, Дьюї зірвався з урвища. Третя — вожак зграї Майя — була поранена морським леопардом, проте це відбулось незадовго до повернення Джеррі, тому собаку врятували.
Цікаві факти На створення фільму авторів надихнув японський фільм 1983 року «Антарктика», який у свою чергу заснований на реальних подіях 1958 року, коли евакуювали японську експедицію. Але тоді з п'ятнадцяти собак врятували лише двох. Собак (сахалінських лайок) залишили з тижневим запасом їжі у лютому 1958 року. 14 січня 1959 року один з учасників експедиції повернувся, щоб поховати їхні тіла. 13 собак знайшли мертвими: Goro, Besu, Moku, Aka, Kuro — так і не змогли зірватись з ланцюга; тіла Bochi, Kuma, Riki, Anko, Shiro, Jakku, Deri, Kuma — загублені в морі; двоє — знайдені живими: Taro і Jiro-Jiro. Проте не зрозуміло, як собаки змогли вижити, оскільки, на думку експертів, середній хаскі може прожити в таких умовах не більше місяця; більш того, їжа виявилася практично недоторкана. Jiro-Jiro помер у 5-ій експедиції в липні 1960 року. Taro повернувся в Університет Хоккайдо і помер там, в віці 15 років в 1970 році. Університет Хоккайдо зберігає тіло Taro, а Національний Музей Науки в Уено (Токіо) — тіло Jiro-Jiro як національних героїв.
Фільм знімався на північному заході провінції Британська Колумбія (Канада), біля містечка Смітерс. При потраплянні головних героїв вдруге в Антарктиду видно короткі тіні на снігу. Під кінець зими в Антарктиді через низьке положення сонця над горизонтом, тіні повинні бути набагато довшими.
Категорію PG (дітям до 13 років рекомендується перегляд з батьками) фільм отримав через сцену нападу морського леопарда і зображення мертвої туші косатки.
Відповідно до договору про Антарктиду, ввіз собак на сушу або шельфові льодовики заборонено. Всі собаки, які знаходяться в Антарктиді повинні бути вивезені до 1 квітня 1994 року. Дія фільму відбувається в 1993 році.
В телеінтерв'ю Пол Вокер розповів, що на зйомках фільму з усіх псів йому найбільше сподобався Коротун.
Відгуки Фільм викликає масу емоцій. Багато людей плачуть, коли дивляться цей фільм. Його мораль — тварини часто проявляють в своїх вчинках більше людяності, ніж власне люди. Фільм отримав в основному позитивні відгуки кінокритиків і користується заслуженою любов'ю у глядачів.
У ролях Пол Вокер — Джеррі Шепперд Брюс Ґрінвуд — Девіс МакКларен Мун Бладґуд — Кеті Джейсон Біґґс — Чарлі Купер
Собаки (основний актор і дублер для зйомок в упряжці): Джек — Apache, Buck Майя — Koda Bear, Jasmine Коротун — Jasper, Lightning Макс — DJ, Timba Дьюї — Floyd, Ryan Трумен — Sitka, Chase Сірий — Noble, Triyka Бак — Dino, Flapjack
Виноски
Примітки
Посилання Офіційний сайт фільму