Бу́кмол ( — книжна мова; до 1929 р. — ) — один з двох письмових варіантів норвезької мови, офіційна письмова мова Норвегії на рівні з нюношк. До 1929 р. називалася «ріксмол» (). Букмол використовують на письмі 85-90 % населення Норвегії, вона поширена у всіх великих містах, а також на сході й півночі Норвегії. Мова сформувалася внаслідок мовних контактів східнонорвезьких діалектів (передусім діалекту міста Осло) з данською мовою.
Історія
У XIV столітті Норвегія вступила в унію з Данією, і данська мова стала мовою національної еліти. Під впливом міських говірок вона видозмінилася. Словниковий склад поповнився лексикою з діалектів східних норвежців.
У 1814 році унія з Данією розпалася, Норвегія була змушена вступити в унію зі Швецією, де знову виникло питання про національну мову. Групі ентузіастів на чолі з письменником Генріком Верґеланном () здалося логічним використовувати як національну мову дансько-норвезьке койне — ріксмол ( — державна мова). Представники норвезького націоналістичного руху виступали за розвиток нової письмової норвезької мови — лендмол ( — народна мова). До моменту розірвання унії зі Швецією у 1905 році обидві мови вже були досить розвинені. У 1929 році, після декількох мовних реформ, від ріксмола відокремилася нова форма — букмол ( — книжкова мова), від лендмола — нюнорськ ( — новий норвезький).
У 1907 та 1917 роках були зроблені спроби кодифікації мови спеціальною реформою. У 1938 році дві норвезькі захотіли об'єднати в самнорск ( — загальнонорвезьку). Але у 1959 році, після кількох акцій протесту, повернули дві звичні форми.
Орфографічні реформи в Данії проходили паралельно з Норвегією, рідномовці букмол можуть майже вільно читати данською, хоча фонетичні відмінності в розмовній мові більш очевидні.
Див. також Вікіпедія мовою букмол Норвезька мова Нюношк
Джерела Тищенко К. І букмол і нюношк // Стоголосник. — 2000. — № 3—4. — С. 110—119.
Посилання
Эйнар Луннеби. Букмол: язык с двумя корнями Мова букмол на сайті Glottolog 3.0: Dialect: Norwegian Bokmål