Трюї́зм () — загальновідома, заяложена (утерта) істина; банальне твердження; загальник, банальність. Трюїзмом вважається дещо безсумнівне, настільки очевидне, що використовується лише як нагадування, риторичний або літературний вислів.
У логіці судження (висловлювання) називається трюїзмом, якщо воно не є тавтологією або теоремою, виведеною з аксіом, які самі по собі є істинними. Вважається, що такі аналітичні твердження не можуть вважатися трюїзмами.
У філософії висловлювання, яке не містить достатньої умови для того, щоб вважатися істинним, може відноситися до трюїзмів (наприклад, «Сонце сходить за сприятливих умов»). Твердження, яке є істинним за означенням (наприклад, «Усі коти — ссавці») також вважається трюїзмом.
Див. також Аксіома Афоризм Dictum Ляпалісіада Мовне кліше Locus communis Максима Мораль (у літературі) Протиріччя Синтетичні твердження Стилістична фігура Тавтологія Факт
Джерело Сучасна українська енциклопедія, том 14, Харків, 2005 Посилання Загальник //