Андрі́й Вади́мович Макаре́вич (; 11 грудня 1953, Москва, Російська РФСР) — радянський та російський музикант, співак, композитор, бард, автор текстів до пісень, продюсер, телеведучий, художник-графік, архітектор. Лідер легендарного гурту «Машина времени», який є найстаршим рок-гуртом у Росії, що досі активний. Заслужений артист РСФСР. Народний артист Росії. Ведучий передачі «Смак» (1993–2005 на Першому каналі, 2018-2022 на YouTube).
Життєпис Народився в родині Вадима Григоровича Макаревича (1924—1996) та Ніни Марківни Макаревич (до шлюбу Шмуйлович; 1926—1989).
У дитячі роки жив у комуналці в двоповерховому будинку на Волхонці (цей будинок належав колись князям Волконським), напроти Музею Образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна і мріяв стати водолазом, герпетологом, палеонтологом. За його словами, велика частина мрій здійснилася — він спробував багато чого з того, чим хотів займатися в дитячі роки. Потім Макаревичі переїхали на Комсомольський проспект в окрему квартиру, де народилася сестра Андрія, яка молодша за нього на 9 роківА. Макаревич. будинок"? .
Під керівництвом свого батька — архітектора і музиканта-аматора — Андрій з ранніх років грав на фортепіано. Він вступив до музичної школи по класу фортепіано, але, всупереч волі батьків, покинув навчання.
Навчався в 19-й московській спецшколі з англійським ухилом (1960—1970). Зібрав унікальну колекцію метеликів, мріяв стати фахівцем з вивчення змій і навіть тримав їх удома. З четвертого класу пристрастився до підводного плавання, пізніше — до гірських лиж.
В 12 років почав самостійно займатися на гітаріYandex: Словники — Хто є хто в сучасній культурі. З дитинства захоплювався піснями Булата Окуджави та Володимира Висоцького.
Складав вірші, грав на гітарі дворові та бардівські пісніЦентральний Єврейський Ресурс. Макаревич Андрій Вадимович .
У 1966 році познайомився з музикою гурту «The Beatles» і, за власними словами, став «бітломаном», як і деякі з його однолітків, що й визначило його подальшу долю. «Було відчуття, що все попереднє життя я носив у вухах вату, а тут її раптом вийняли. Я просто фізично відчував, як щось всередині мене перевертається, рухається, змінюється необоротно. Почалися дні бітлів. Бітли слухалися з ранку до вечора. Вранці, перед школою, потім відразу після і аж до відбою. У неділю бітли слухалися весь день. Іноді змучені бітлами батьки виганяли мене на балкон разом з магнітофоном, і тоді я робив звук на повну, щоб усі навколо теж слухали Бітлів …»
У восьмому класі заснував ансамбль «The Kids», який виконував кавер-версії іноземних пісень. Перший офіційний виступ ансамблю відбувся в 1968 році.
1969 року, разом з однокласниками-бітломанами Олександром Івановим, Павлом Рубіним, Ігорем Мазаєвим та Юрієм Борзовим (незабаром до них приєднався друг дитинства Борзова — Сергій Кавагоє, який навчався на цій же паралелі в іншій московській школі) була організована група «Машина времени» (Машина часу), існуюча і донині ось вже понад 50 років. З цією групою пов'язане практично все подальше життя і творча діяльність Андрія Макаревича. До цього дня він є керівником групи, її «обличчям», основним автором текстів, а також композитором і виконавцем значної частини пісень.
Після закінчення школи, в 1970 році поступив до Московського архітектурного інституту, звідки в 1974 році був відрахований (офіційно — «за несвоєчасний відхід з роботи на овочевій базі», фактично — по закритому розпорядженню однієї з партійних інстанцій, яка не схвалювала його зайняття рок-музикою), після чого влаштувався на роботу архітектором в Гіпротеатр («Державний інститут проектування театрів і видовищних споруд») де працював до 1980 року, в 1975 році відновився в МАРХІ на вечірньому відділенні, закінчив його в 1977 році з дипломом художника-графіка та архітектора. Тим не менш, основним заняттям весь цей час була робота в гурті «Машина времени».
У 1978 році написав один з найбільших хітів — пісню «Пока горит свеча ».
1980 року з гуртом «Машина времени» підписали контракт із Росконцертом, що додало групі легальний статус, і з цього моменту Макаревич, звільнившись з Гіпротеатра, офіційно став музикантом і виконавцем. У наступні роки багато гастролював у складі групи по СРСР, знімався разом із групою у фільмах Олександра Стефановича «Душа» (1982), «Почни спочатку » (1986) (тут зіграв головну роль, явно «списану» з нього самого). Коли він жив на Ленінському проспекті, поверхом нижче Макаревича жила немолода вчителька географії. Як тільки в його квартирі лунав шум або якесь ворушіння, вона викликала міліцію. Після прем'єри фільму «Душа» у будинку Андрія зібралися одні «зірки» — відзначити. І раптом в три години ночі дзвінок. Відкривати пішов Михайло Боярський. Просто сторопів, побачивши міліцейський патруль. Патруль теж був приголомшений, особливо коли в передпокій вийшли Софія Ротару, Ролан Биков та інші знаменитості. Інцидент був вичерпаний, але боротьба «гігантів» тривала. Якось Андрій зізнався мені: «Знаєш, хочеться просто піти в школу, в клас, де вона працює, і сказати: „Діти, ваша вчителька мене тероризує. Зробіть що-небудь. Але я не такий злий …“» Скінчилося все само собою. Коли Макаревича стали показувати по ТБ, писати про нього хороші статті в газетах, всі претензії сусідки кудись зникли …
З 1985 року випустив кілька сольних альбомів, поєднував у своїй творчості рок-музику гурту «Машина времени» з акустичною бардівською піснею. Брав участь у записі альбомів групи «Квартал», продюсував альбом Юза Алешковського «Окурочек». Випустив кілька збірок своїх віршів і дві біографічні книги спогадів.
У 90-ті роки час від часу виступав із сольними концертами в типовій «бардівській» манері — без супроводу інших музикантів, з однією акустичною гітарою, — на яких виконував власні пісні, не призначені для гурта «Машина времени» (більшість з них видано в складі сольних альбомів). Згодом охолов до такого формату виступів.
У 2001 році організував проект «Оркестр креольського танго», що грає джаз, блюз, боса-нову, румбу, свінг і шансон. «Оркестр креольського танго» зібрав музикантів з різних колективів — з гуртів «Машина времени», «Квартал», «Папоротник», «Ігор Бойко Бенд» та деяких інших.
Зі своїм проектом «Джазові Трансформації», разом з «тріо Євгена Борця» та Ірини Роділес, Андрій Макаревич виступає в джаз-клубі «Союз Композиторів». Виступає на блюзових джем-сейшнах зі своїм старим приятелем Олексієм White Бєловим з групи «Удачное приобретение». Президент фестивалю Створення світу.
У липні 2015 року спільно з українським гуртом Гайдамаки та польським співаком Мацеєм Маленчуком записав пісню на антивоєнну тематику під назвою «Тільки любов залишить тебе живим». Слова пісні написано трьома мовами — українською, російською та польською.
2022 року переїхав до Ізраїлю, де мешкає у мошаві .
Творчість
Дискографія 1989 — «Пісні під гітару» (1985—1989 роки) (вініл) 1994 — «Біля ломбарду» 1994 — «Я малюю тебе» 1996 — «Двадцять років по тому» (концерт спільно з Борисом Гребєнщиковим) 1996 — «Пісні, які я люблю» 1996 — «Піонерські блатні пісні» (з А. Козловим) 1998 — «Пісні під гітару» (1985—1989 роки) 1998 — «Жіночий альбом» (з групою «Папоротник») 1999 — «Перехрестя» (пісні з кінофільму «Перекрёсток») 2000 — «Час напрокат» (з групою «Квартал») 2001 — «Найкраще» (збірник) 2002 — «І т. д.» (з «Оркестром креольського танго») 2003 — уподобань Андрія Макаревича (збірник) 2003 — «Тонкий шрам на улюбленій попі» (з «Оркестром креольського танго», Євгеном Маргулісом, Максимом Леонідовим, Альоною Свиридовою і Тетяною Лазаревою) — пісні Марка Фрейдкіна 2004 — «Від мене до тебе» (концерт з «Оркестром креольського танго») 2005 — «А. Макаревич представляє пісні Геннадія Ні-Лі» 2005 — «А. Макаревич представляє пісні Булата Окуджави» (з «Оркестром креольського танго») 2006 — «Стара машина» (з «Оркестром креольського танго») 2007 — «Штандер» (з «Оркестром креольського танго») (студія «Abbey Road») 2008 — «Було не з нами. Найкращі пісні» (збірка) 2008 — «55» (збірник)
Музика для фільмів 1975 — «Афоня» 1983 — «Швидкість» 1985 — «Подвійний обгін» 1985 — «Мавпочки та грабіжники» (мультиплікаційний) 1985 — «Почни спочатку» 1986 — «Прорив» 1987 — «Бармен із «Золотого якоря»» 1988 — «Без мундира» 1989 — «Пси» 1989 — «Скляний лабіринт» 1992 — «Арифметика вбивства» 1992 — «Ангели в раю» 1995 — «Московські канікули» 1997 — «Шизофренія» 1998 — «Перехрестя» 2000 — «Бременські музиканти та Ко» 2003 — «Танцюрист»
Книги 1991 — «Всё очень просто. Рассказики». Радио и связь, 224 с. ISBN 5-256-01104-9 1992 — «Всё очень просто» (жизнь группы 1968—1983 гг.) 1998 — «Смак. Встречи на кухне», М., «Эксмо-пресс», 130 с. 2000 — «Смак. Встречи на кухне». Издательства: Триэн, Эксмо-Пресс, 128 с. ISBN 5-7961-0032-7, ISBN 5-04-002230-1 2006 — «Смак. Встречи на кухне». Издательства: Эксмо-Пресс, Триэн, 128 с. ISBN 5-699-05886-9 1999 — «Семь тысяч городов. Стихи и песни». М., «Эксмо-пресс», 432 с. 2000 — «Семь тысяч городов. Стихи и песни». Триэн, Эксмо-Пресс, 432 с. ISBN 5-7961-0043-2, ISBN 5-04-003999-9 2001 — «Сольное творчество. Андрей Макаревич. Песни под гитару». Бешеный Конь, 40 с. 2001 — «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 270 с. ISBN 5-8159-0218-7 2005 — «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 272 с. ISBN 5-8159-0599-2, ISBN 978-5-8159-0669-3 2008 — «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 304 с. ISBN 978-5-8159-0729-4, Серия: Биографии и мемуары 2010 — «Сам овца». Авторский сборник. Эксмо, 384 с. ISBN 978-5-699-43895-2 2003 — «Андрей Макаревич. Песни и стихи», М., «Захаров», 334 с. 2004 — «Лучшие песни. Тексты и аккорды». Харвест, 48 с. ISBN 985-13-2102-8 2004 — «Место где свет». Авторский сборник. Эксмо, 416 с. ISBN 5-699-08190-9, ISBN 5-699-09518-7 2005 — «Место где свет». Авторский сборник. Эксмо, 480 с. ISBN 5-699-08190-9, ISBN 5-699-09518-7 2005 — «Rock коллекция». Нота-Р, 76 с. ISBN 5-98581-012-7 2006 — «Занимательная наркология». Махаон, 160 с. ISBN 5-18-000859-X 2008 — «Мужская кулинария: разговоры о еде и не только», М., «Эксмо-пресс» 2010 — «Вначале был звук». Авторский сборник. Эксмо, 256 с. ISBN 978-5-699-40983-9 2010 — «То что люди поют по дороге домой». Авторский сборник. Эксмо, 512 с. ISBN 978-5-699-45259-0 2011 — «Наше вкусное кино». КоЛибри, Азбука-Аттикус, 208 с. ISBN 978-5-389-01897-6 2011 — «Евино яблоко». Эксмо. ISBN 978-5-699-50853-2 2012 — «Вся проза Андрея Макаревича». Эксмо. ISBN 978-5-699-53789-1 2013 — «Живые истории». Эксмо. ISBN 978-5-699-65334-8 2013 — «Неволшебные Сказки» (художник Владимир Цеслер). РИПОЛ Классик. ISBN 978-5-386-06631-4 2013 — «МАШИНА ВРЕМЕНИ в словах и образах». Эксмо. ISBN 978-5-699-66045-2 2013 — «Все ещё сам овца». Эксмо. ISBN 978-5-699-66613-3 2013 — «Неволшебные сказки». М.: РИПОЛ классик. SBN 978-5-386-06631-4 2016 — 2017 — «Стихи. Графика. Песни.» Corpus, 144 с. ISBN 978-5-17-983138-9
Політичні погляди
Громадянська позиція щодо України
Від самого початку Євромайдану виступав на його підтримку. Критично висловлювався щодо висвітлення подій на Євромайдані в російських засобах масової інформації. Після втечі Януковича музикант назвав приховування того на території Росії ганьбою перед всім світом, зазначивши Чесна людина не буде переховувати злочинця і злодія. А злодій — буде.Макаревич: Переховувати злочинця Януковича може тільки злодій / Tvi, 28 лютого 2014