Коста Абрашевич (; ; * 29 травня 1879 року, Охрид,— † 20 січня 1898 року, Шабац) — сербський та македонський робітничий поет. Вважається національним поетом МакедоніїТоциновски Васил, Стојановска-Друговац Јованка, Наумов Никола, Миронска-Христовска Валентина. Коста Абраш: (125 години од раѓањето), (материјали од научниот собир одржан во домот на културата «Григор Прличев» Охрид, 6 јуни 2004). Скопје: Институт за македонска литература, 30 стр. .,Тоциновски Васил. Интимниот поетски разговор на Коста Абраш како колективно меморирање Институт за македонска литература, 2005. ISBN 9989-886-57-1.— Стр. 15-30 .,Тодоровски Гане. Македонската критика за XIX книжевен век. Скопје: Феникс, 2005, 242 стр. ISBN 9989-33-147-2 .. Батько був сербом, мати — гречанкою (за іншими версіями ніСтојан Ристески «Мајката на Коста Абраш не била Гркинка». Нова Македонија. — ISSN 0350-4298. — 49, 16558[16557] (26 февруари 1993), стр. 11 .). У 1894 році вперше ознайомився з соціалістичними ідеями.
Творчий доробок В творах «Пісня», «Раб», «Бушуй, вітре» (1897) та інших закликав до боротьби проти насильства та визиску, оспівував солідарність робітників. У творчості відбилась незрілість пролетарської ідеології в сербському робітничому русі. Визначні реалістичні твори: «Червона» (1893), «Робочий трудиться» (1893), «Злодій» (1896), «Яма» (1897), «В шахті» (1897).
У 1903 році вийшла посмертна збірка поезій. Твори перекладені на російську, болгарську, албанську, угорську та румунську мови. Вірші стали піснями на музику С. Анджеліча (S. Anđelić) та М. Живковича (M. Živković).
Увічнення пам'яті
У 1880 році в Белграді було утворено хорову спілку, яка пізніше отримала назву «Абрашевич».
У 1905 році в Белграді було утворено культурно-просвітницьку робітничу спілку «Абрашевич».
Примітки
Література
Kosta Abraševič. Песме, Београд 1950 . M. Милоjkoвиh. Коста Абрашевић. Живот и рад. Београд, 1951 .