Тупаєподібні (Tupaiiformes = Scandentia) — невеликі ссавці, які споконвічно мешкають в тропічних лісах південно-східної Азії. Назва походить від малайського слова «tupai», яким позначають деревного ссавця, подібно до «вивірки».
Загальний опис Це дрібні, схожі на вивірок або пацюків тварини, з подовженим тулубом і короткими п'ятипалими кінцівками. Довжина тіла 10-25 см, хвоста — 14-20 см; важать вони від 30-60 г (карликова тупая) до 350 г (урогале). Передні лапи довші за задні. Пальці озброєні серпоподібними кігтями. Лапи не хапальні: великі пальці не протиставляються решті, і їх рухливість обмежена (тобто вони не схожі на приматів). Третій палець найдовший. Примітивні хутряні(?) візерунки на долонях і підошвах ріднять тупай з лемурами і довгоп'ятами.
Голова у них досить велика, з подовженою мордочкою, загостреною до носа. Вушні раковини великі, округлі. Верхня губа гола. Очі великі, направлені в сторони. Хвіст довгий і пухнастий; у хвостопера він голий і несе на кінці «прапор» з подовженого волосся. Волосяний покрив помірної довжини, густий і м'який; забарвлення зазвичай темно-буре і рудувато-коричневе, рідше світле. У деяких видів є поздовжні смуги на плечах або кольорові «відмітки» на морді.
Мозок у тупаєподібних примітивний, гладенький, без борозен і звивин, проте у них найбільше серед ссавців співвідношення маси мозку до маси тіла, що перевищує навіть людське. Зубів 38. Верхні різці довгі, іклоподібної форми. Верхні ікла невеликі і схожі з передкорінними зубами. Корінні зуби з широкою жувальною поверхнею, схожі на зуби комахоїдних. По будові зубів тупаї близькі до лемурів, і також мають під'язичок (нижній язичок) з зазубленим верхнім краєм. Хребців: шийних 7, грудних 13-14, поперекових 5-6, крижових 3, хвостових 22-31. Печінка і легені багаточасточкові. Сім'яники розташовані в мошонці; у самиць від 1 до 3 пар сосків.
Спосіб життя Мешкають в тропічних дощових і гірських лісах Південно-східної Азії: від Індостану і Індокитаю до островів Малайського архіпелагу, о. Хайнань і Західних Філіппін. Активність в основному денна; перохвоста тупая відрізняється нічною активністю. Живуть переважно на деревах, але часто зустрічаються і на землі. З органів чуття найсильніше розвинені слух і зір. Всеїдні, харчуються в основному комахами і плодами з дерев і кущів. Живуть парами або поодинці. Сезонність в розмноженні не відмічена. Вагітність триває від 41-50 до 54-56 днів. Зазвичай самиця народжує від 1-2 до 4 голих і сліпих дитинчати. Лактація у самиці продовжується до 28 діб; у віці 30 днів молоді тупаїнята покидають рідне гніздо. Статевої зрілості досягають до 6 місяців.
Класифікація
Тривалий час тупай відносили до ряду комахоїдних, або до примітивних приматів, оскільки тупаї мають певну схожість з лемурами (примати) і слоновими землерийками (яких відносили до комахоїдних).
Родина Тупаєві (Tupaiidae) Рід Анатана (Anathana) Анатана (Anathana ellioti) Рід Дендрогале (Dendrogale) Тупая борнейська гладко-хутрова (Dendrogale melanura) Тупая північна гладко-хутрова (Dendrogale murina) Рід Тупая (Tupaia) Тупая північна (Tupaia belangeri) Тупая золотобрюха (Tupaia chrysogaster) Тупая смугаста (Tupaia dorsalis) Тупая звичайна (Tupaia glis) Тупая тонконога (Tupaia gracilis) Тупая польова (Tupaia javanica) Тупая довгонога (Tupaia longipes) Тупая карликова (Tupaia minor) Тупая каламіанська (Tupaia moellendorffi) Тупая гірська (Tupaia montana) Тупая нікобарська (Tupaia nicobarica) Тупая палаванська (Tupaia palawanensis) Тупая строката (Tupaia picta) Тупая червона (Tupaia splendidula) Тупая велика (Tupaia tana) Рід Урогале (Urogale) Урогале (Urogale evereti) Родина Хвостоперові (Ptilocercidae) Рід Хвостопер (Ptilocercus) Хвостопер вухастий (Ptilocercus lowii)