Латинократія (), або Франкократія () — період в історії Греції, в добу Середньовіччя, що розпочався після Четвертого хрестового походу 1204 року, коли на теренах завойованої Візантії було утворено низку держав хрестоносців.
Термін походить від того, що православні греки, а також більшість народів Східного Середземномор'я називали католиків «латинянами» або «франками». Характерними рисами періоду франкократії були нестабільна політична ситуація та загальна розрізненість франкських держав. Згодом більшість держав знову були завойовані греками, за винятком островів в Егейському та Іонічному морях та окремих фортець на континенті, які залишилися під владою Венеційської республіки. Завершився період франкократії із завоюванням Греції Османською імперію.
Латинська Романія
Латинською Романією називають сукупність держав та володінь, що виникли на захоплених хрестоносцями, західноєвропейськими родами та державами територіях після Четвертого хрестового походу. Основні з них виникли після розділу Візантійської імперії за березневим договором 1204 про розподіл імперії. Найбільшу вигоду від цього договору отримала Венеція. Володіння які вона отримала стали основою її колоніальної імперії. Основною ж державою хрестоносців стала Латинська імперія з центром у Константинополі.
Держави та володіння в Латинській Романії Назва державиЧаси існуванняЛатинська імперія1204-1261Фессалонікське королівство 1204-1224Ахейське князівство1205-1432Афінське герцогство до 1260 — сеньорія1205-1456Володіння іоаннітів на Родосі1306-1522Володіння роду Токко Кефалонія, Ітака, Занта, з 1362 — Левкадія та Водіца Карло І в 1415 став деспотом Епірським1357-1482
Венеційська Романія
Назва володінняЧас, коли володіла ВенеціяОстрів Крит1206-1669Острів Корфу1207-12141386-1797Острів Евбея (Негропонт) з 1210 під протекторатом Венеції1390-1470Фортеці Корон та Модон1207-1500Місто Навплій1389-1540Місто Аргос1394-1463Місто Навпакт (Лепанто)1407-1499Місто Монемвасія1464-1540Місто Афіни1395-1402Міста Лампсак, Галліполі та Іраклія в Малій Азії1205-1224
Також деякі венеційські роди стали засновниками самостійних та напівсамостійних володінь, що найчастіше визнавали протекторат самої Республіки св. Марка: Назва володінняЧас існуванняНаксоське герцогство було засноване Марко Санудо. Включало найбільші острови Кіклад: Наксос, Парос, Тиру, Мілос, Сифнос та ін.1207-1566Острів Андрос володіння Марино Дандоло1207-Острів Лемнос володіння Філокало Навагайозо та його спадкоємців. Захоплений Візантією1207-1277/79Споради (Скірос, Скіафос, Скопелос, Тінос, Міконос) володіння роду Гізі. Став в 1390 володінням Венеції1207-1390Острів Китіра колективне володіння роду Вен'єрів1207-1363
Генуезька Романія
Назва володінняЧас володінняПера окремий район Константинополя1267-1453Каффа (Феодосія), Солдайя (Судак), Чембало (Балаклава) та інші чорноморські факторії в Криму1230-ті-1475Острів Лесбос1354-1462Острів Хіос1346-1566Фокея на узбережжі Малої Азії1346-1566Фамагуста на Кіпрі1384-1551
Див. також Держави хрестоносців Латинська імперія Фессалонікське королівство Ахейське князівство Афінське герцогство Наксоське герцогство Маркграфство Бодониця Негропонтська сеньйорія Хіоська сеньйорія Родос Пфальцграфство Кефалонії та Закінфу
Посилання
The Latin Occupation in the Greek Lands, from the Foundation of the Hellenic World