Ганс Фарні (, * 1 жовтня 1874, Прага — † 28 травня 1939, Берн) — швейцарський шахіст і теоретик шахів.
Кар'єра Перший вагомий титул — 1-2 місця в чемпіонаті Швейцарії 1892 року.
Найкращі результати в міжнародних турнірах: Гамбург (1905) — 2-3 місця Бармен (1905, турнір «Б») — 4-6 місця Мюнхен (1909) — 1 місце Сан-Ремо (1911) — 1 місце
Найвідоміші матчі провів проти: Шпільмана (Мюнхен, 1907 рік; +3 -5 =2) і (Мюнхен, 1910; +3 -4 =4) Сальво (Прага, 1908; +3 -1 =1) фон Барделебена (Мюнхен, 1912; +3 =1) Леонгардта (Мюнхен, 1914; +1 -1) Селезньова (Тріберг, 1916; +2 -2 =2) Тайхмана (Цюрих, 1917; -2 =2)
Автор двох відомих шахових книг: Das Endspiel im Schach. Lehrreiche Beispiele (Ляйпціг, 1917) і Die Aljechin-Vertedigung (Берн, 1922)
Література Władysław Litmanowicz, Jerzy Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1986 ISBN 83-217-2481-7 Шахматы. Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. ISBN 5-85270-005-3
Посилання Партії на chessgames.com