Сте́фані Джоа́н Анджеліна Джермано́тта (; ), відома під псевдонімом Леді Ґаґа чи Леді Гага (), а також серед фанатів як Мати-монстр () ( 28 березня 1986, Нью-Йорк, США) — американська співачка, авторка-виконавиця, музична продюсерка, кінопродюсерка, акторка, підприємиця, філантропка, ЛГБТ- та ВІЛ / СНІД-активістка. Відома ексцентричністю, провокативністю та візуальними експериментами в образі.
Станом на січень 2016 Леді Ґаґа продала понад 27 мільйонів копій альбомів і 146 мільйонів копій синглів по всьому світу, що робить її однією з найуспішніших музичних виконавців в історії. Її досягнення включають кілька записів у Книзі рекордів Гіннеса, 13 нагород Ґреммі, три нагороди Бріт, численні нагороди від MTV й нагороду від Зали слави піснярів та Ради модельєрів Америки. Журнал Billboard назвав Леді Ґаґу Виконавцем року, а Forbes залучив її до числа впливових та багатих людей світу. У 2011 за підрахунками опитування журналу Time Леді Ґаґа стала другою в списку найбільш впливових людей останніх десяти років, а у 2012 телеканал VH1 поставив її на четверте місце списку Найвеличніших жінок у музиці. У 2015 журнал Billboard назвав Леді Ґаґу Жінкою року. Леді Ґаґа відома філантропською діяльністю і соціальним активізмом, включаючи підтримку прав ЛГБТ-спільноти та створення неприбуткової організації Born This Way Foundation, яка фокусується на посиленні юнацтва і бореться проти залякування дітей та підлітків.
Життєпис і кар'єра Почала співати в підлітковому віці, виступаючи у шкільних театральних виставах і на «відкритих мікрофонах». Навчалася в музичному театрі Спільного мистецтва проєкту 21 при Школі мистецтва Тіша Нью-Йоркського університету, проте покинула навчання, аби працювати у музичній індустрії.
Після того як лейбл Def Jam Recordings скасував підписання контракту, Леді Ґаґа працювала як авторка пісень для компанії Sony/ATV Music Publishing, у якій познайомилася зі співаком Akon, з допомогою котрого у 2007 році підписала контракти з лейблом Interscope Records і з його власним лейблом KonLive Distribution. Леді Ґаґа набула слави з випуском дебютного альбому у стилі електропоп «The Fame» (2008) і синглів «Just Dance» та «Poker Face». Подальшіі сингли з її мініальбому «The Fame Monster» (2009) — «Bad Romance», «Telephone» (із запрошеним вокалом Бейонсе) та «Alejandro» позначились на зростанні популярності Леді Ґаґи у світі попмузики.
Другий студійний альбом Леді Ґаґи «Born This Way» (2011) розширив її жанри до електро-року й техно-попу. Альбом сягнув першого місця американського чарту Billboard 200, за перший тиждень від випуску було продано понад мільйон копій. Однойменна композиція з альбому стала найшвидше розповсюдженою піснею в iTunes Store, за менш ніж тиждень продавалось понад мільйон цифрових копій.
З третім студійним альбомом «Artpop» (2013) Леді Ґаґа перейшла у жанр EDM. Платівка досягла вершини чарту Billboard 200 та містила три сингли: «Applause», «Do What U Want» та «G.U.Y.». Четвертим студійним альбомом був джазовий «Cheek to Cheek» у дуеті з Тоні Беннеттом. П'ятий студійник «Joanne» (2016) змістив акцент на софт-рок та денс-поп. Четвертий і п'ятий студійні альбоми досягли першого місця в Billboard 200.
У період 2015—2016 Леді Ґаґа почала грати в кіно, виконавши одну з головних ролей мінісеріалу Американська історія жаху: Готель, за яку отримала Золотий глобус. У 2018 вийшла музична романтична кінодрама Народження зірки, у якій разом із актором Бредлі Купером Леді Ґаґа виконує головну роль. Вона також записала пісні для саундтреків фільму Народження зірки, що зробило її єдиною жінкою в США, яка має 5 альбомів, що досягли вершини чарту Billboard 200 у 2010-му десятиріччі.
1986—2005: Раннє життя
Стефані Джоан Анджеліна Джерманотта народилася 28 березня 1986 у Лікарні Ленокс-гілл у Мангеттені, Нью-Йорк,Birth details: у заможній католицькій сім'ї італійського і франко-канадського походження.Family background details: Її батьки — Сінтія Луїза (до шлюбу Біссетт) і Джозеф Джерманотта, інтернет-підприємець. Має молодшу сестру Наталі. Виросла в мангеттенському Верхньому Вест-Сайді. Леді Ґаґа зауважувала, що її батьки походять з родин нижнього соціального класу і важко працювали все життя, аби досягти всього, що мають.
У 4 роки Гага почала грати на фортепіано, після того як її мати зауважила, що вона має вирости «культурною жінкою». Протягом всього дитинства брала уроки гри на фортепіано й проводила багато часу за практикою. Уроки навчили її створювати музику на слух, чому вона віддавала більшу перевагу, аніж читанню нотних листів, що вважалося професійнішим підходом. Пізніше сказала про свою прихильність до музики:
З 11-річного віку почала відвідувати дівчачу католицьку приватну школу Жіночого монастиря священного серця, де в той час також навчалися сестри Гілтон і Керолайн Кеннеді; пізніше Леді Ґаґа згадувала, що лише іноді бачила їх у коридорах. Гага описувала своє шкільне життя як «дуже самовіддане, дуже старанне, дуже дисципліноване», але також «дещо невпевнене в собі». Вона вважала себе білою вороною серед однолітків, і її часто дражнили та ображали за «завелику провокативність чи ексцентричність», проте загалом вона з задоволенням згадує той час:
У ранньому віці почала записувати пісні Мадонни, Майкла Джексона й Сінді Лопер на дитячий касетний магнітофон. Батьки підтримували її цікавість до музики й записали її до творчих мистецьких гуртів. Її батько сам виступав у клубних ансамблях, намагаючись наслідувати Брюса Спрінгстіна. Підлітком Леді Ґаґа почала виступати на вечорах «відкритого мікрофона». У сусідній Вищій школі Регіса вона виконувала театральну роль Аделаїди з мюзиклу Хлопці та ляльки і роль Філії з мюзиклу Кумедна річ трапилася по дорозі до форуму.
Протягом 10 років Леді Ґаґа вивчала акторські методи в Інституті театру та кіно Лі Страсберга. Брала участь у прослуховуванні до певних телешоу Нью-Йорка, але в результаті була прийнята лише на незначну роль старшокласниці серії Сопрано (епізод «The Telltale Moozadell», 2001).
У 15-річному віці виступала з гуртами Mackin Pulsifer і SGBand у даунтауні Нью-Йорку. Під впливом інших учасників гурту вирішила спробувати робити «щось провокаційне в стилі андеґраундного рок-н-ролу»: з'являлася в бікіні і хот-пентс в блискітках, підпалювала лак для волосся і лякала публіку. Про цей період Леді Ґаґа згадує: «На мені були леопардові принти, зачіска як у Емі Вайнгауз; я співала і грала на фортепіано, а у волоссі в мене були орхідеї». Батько був шокований звісткою про те, що дочка відвідує клуби Нижнього Іст-Сайду, де, можливо, вживає наркотики і з'являється у бурлеск-шоу з трансвеститами і танцівницями: «Він кілька місяців уникав дивитися мені в очі».
У 2003, у 17 років, Леді Ґаґа отримала ранній доступ до навчання у театрі Спільного мистецтва проєкту 21 при Школі мистецтва Тіша Нью-Йоркського університету, і на той час мешкала у гуртожитку університету. Там вона вивчала музику і покращила свої навички у створенні пісень, працюючи над есе з мистецтва, релігії, соціальних проблем і політики, включаючи дисертацію про поп-митців Спенсера Туніку й Дем'єна Герста. У 2005 на другому семестрі другого курсу Леді Ґаґа припинила відвідувати університет, щоб зосередитися на музичній кар'єрі. Того ж року вона зіграла несподівану покупчиню у реаліті-телешоу каналу MTV Boiling Points.
У 2014 році Леді Ґаґа повідомила, що її зґвалтували у 19 років, після чого їй довелося проходити довгу ментальну й фізичну терапію. Після цього у неї розвинувся посттравматичний стресовий розлад. Леді Ґаґа сказала, що підтримка лікарів, сім'ї та друзів дуже їй допомогла. У листопаді 2019 року мисткиня підтвердила цю історію в інтерв'ю журналу Elle, для якого сфотографувалася.
2005—2007: Початок кар'єри
У 2005 Гага записала дві пісні з хіп-хоп-співаком Grandmaster Melle Mel для аудіокниги дитячої новели Портал у парку. Тоді ж разом із друзями з Нью-Йоркського університету вона сформувала музичний гурт SGBand. Колектив виступав на концертах по всьому штату Нью-Йорк, представляючи клубну сцену даунтаунського Нижнього Іст-Сайду. У 2006 після проходження Вітрини нових піснярів Зали слави піснярів у Монтажній кімнаті в червні, шукачка нових талантів Венді Старленд представила Леді Ґаґу музичному продюсеру Робу Фюзарі. Фюзарі почав співпрацювати з Леді Ґаґою, яка щоденно навідувалася до нього у Нью-Джерсі, аби працювати над своїми піснями і створювати новий матеріал. Фюзарі заявив, що вони почали зустрічатися у травні 2006 і що він був першою людиною, яка назвала її «Леді Ґаґою», що було запозичено з пісні гурту Queen «Radio Ga Ga». Стосунки тривали до січня 2007-го. В той період вони створили такі пісні, як «Beautiful, Dirty, Rich», «Dirty Ice Cream» і «Disco Heaven».
Фюзарі й Леді Ґаґа сформували компанію Team Lovechild, LLC, яка мала допомогти у просуванні її кар'єри. Вони записали та спродюсували композиції в електропоп стилі, після чого надіслали їх до різних лейблів музичної індустрії. Голова виконавців та репертуарів лейблу Def Jam Recordings Джошуа Сарубін позитивно відповів на записи та після підтвердження від свого боса Антоніо «L.A.» Ріда у вересні 2006 підписав Леді Ґаґу під Def Jam. Через три місяці її контракт анулювали і співачка повернулася до родинного будинку на Різдво. Вона почала виступати на необурлеск-шоу, що слугували для неї символом свободи. У цей час познайомилася з артисткою виступів Леді Старлайт, яка допомогла їй сформувати остаточний сценічний образ. Дует почав виступати на заходах у клубах даунтауну, таких як Mercury Lounge, The Bitter End та Rockwood Music Hall. Їх виступи називалися «Огляд Леді Ґаґи та Старлайт» і почали набувати слави під емблемою «основного рок-шоу попбурлеску», оскільки базувалися на виступах різних колективів 1970-х. Саме у ці дні Леді Ґаґа сформувала концепцію, яку пізніше висловила знаменитою фразою: «Я пишу пісні під сукні». Пізніше вона уточнила свій принцип: «Сукня виступає тут свого роду метафорою: я лише хочу сказати, що кожна моя пісня з'являється під все відразу: тобто, коли в моїй уяві вже формується її повне аудіо- і візуальне оформлення». У 2007 дует виступив на музичному фестивалі Lollapalooza.
Хоча спочатку Леді Ґаґа фокусувалася на авангардній електронній денс-музиці, з часом вона почала вводити у свої пісні попмелодії та стиль глем-року Девіда Бові й Queen. Співачка прокоментувала пізніше, що:
Поки Гага й Старлайт виступати на сценах, Фюзарі продовжував розробляти пісні, створені з Леді Ґаґою, та надсилати їх до продюсера Вінсента Герберта. У листопаді 2007 Герберт підписав Леді Ґаґу до свого лейблу Streamline Records, підрозділу Interscope Records, створеного того ж місяця. Пізніше Леді Ґаґа назвала Герберта «людиною, яка розкрила її для світу». Оскільки під час стажування вона також працювала пісняркою-початківицею у Famous Music Publishing, Леді Ґаґа з часом змогла підписати угоду з Sony/ATV. В результаті її найняли писати пісні для Брітні Спірс, New Kids on the Block, Fergie та The Pussycat Dolls. У Interscope музикант Akon помітив Леді Ґаґу та надихнувся її вокалом, після її студійного рекомендаційного вокального виконання однієї з його композицій. Akon переконав Джиммі Айовіна, голову та ГВД Interscope Geffen A&M, сформувати спільну угоду і підписати Леді Ґаґу й під його власним лейблом KonLive, роблячи з неї свого «франшизного гравця».
У пізньому 2007 Леді Ґаґа познайомилася з піснярем і продюсером RedOne. Протягом тижня вони працювали у студії записів над її дебютним альбомом, для якого також підписали угоду з Cherrytree Records — штампом Interscope, який сформував продюсер і пісняр Мартін Кієрсценбаум; з ним Леді Ґаґа написала 4 пісні для своєї платівки. Пізніше Леді Ґаґа сказала, що хоча з того часу вона була офіційною підписаною виконавицею, все ж деякі радіостанції не хотіли приймати її, вважаючи її музику занадто «хитромудрою», «орієнтованою на денс-стиль» та «андерграундною» для сучасного мейнстримного радіо. Вона сказала їм тоді: «Мене звати Леді Ґаґа, я роками була на музичній сцені, і я кажу вам: це буде майбутнім».