Лито́всько-моско́вські ві́йни (, , , ) — війни XV — XX ст. між Литвою (Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, Перша Республіка, лісові брати) і Велике князівство Московське, Московське царство, Російська імперія, Радянський Союз).
Опис
Війни почалися з походу Московського князівства на Велике князівство Литовське 1339-1340 років.
Новий етап почався з прикордонних конфліктів XIV ст. між Московським та Литовсько-Руським князівствами за білоруські й українські землі, а також за Смоленське князівство (етнічну білоруську територію).
В XV—XVI століттях локальні конфлікти переросли в повномасштабні війни між двома державами. З формуванням українського козацтва, запорожці стали брати активну участь у війні на стороні Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.
Литовсько-московська війна (1368—1372) Литовсько-московська війна (1406—1408) Литовсько-московська війна (1487—1494) Литовсько-московська війна (1500—1503) Литовсько-московська війна (1507—1508) Литовсько-московська війна (1512—1522) Литовсько-московська війна (1534—1537) / Стародубська війна Литовсько-московська війна (1561—1570) у ході Лівонської війни 1558—1583
Результатом московсько—литовських війн стало послаблення Литовсько-Руського князівства та посилення Московської держави. Після об'єднання Польського королівства та Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського боротьба за білоруські та українські землі перейшла у протистояння Московського царства та Речі Посполитої.
Польсько-московська війна (1609—1618) Смоленська війна Московсько-польська війна (1654—1667) Велика Північна війна Війна за польську спадщину (1733—1735) Російсько-польська війна (1792)
Після поділів Польщі литовська аристократія неодноразово збройно виступала проти царського режиму у союзі з поляками: Польське повстання 1791 Польське повстання 1830—31 Польське повстання 1863
16 лютого 1918 року Рада Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса склала й підписала Акт про незалежність Литви, що викликало негативну реакцію з боку радянського уряду Росії, та польських націоналістів (представники яких на чолі з генералом Желіговським згодом анексували Віленський край). Результатом цього стала Війна за незалежність Литви, два перші етапи якої слід розглядати як продовження давнього московсько-литовського конфлікту: Перша радянсько-литовська війна (1918—1919) Російсько-литовська війна (1919)
У березні 1938 р. відбувся Польський ультиматум Литві. З початком Другої світової війни Радянський союз, скориставшись вигідною політичною ситуацією, анексував незалежні республіки Східної Балтії (в тому числі і Литву), що мало за собою як наслідок початок Другої радянсько-литовської війни (1940—1954). Цікаве Існує білоруська народна пісня «Абарона Крычава» що оспівує як війська Великого Князівства Литовського відбивали атаку московитів (яких європейці тоді помилково називали «татарами») на містоMolot — Абарона Крычава (The Defenseof Krychau).
Див. також
Владимиро-новгородські війни Московсько-новгородські війни Московсько-тверські війни Московсько-українські війни Московсько-польські війни
Примітки
Література Кром, М. М. Меж Русью и Литвой. Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV - первой трети XVI в. Москва: Квадрига, 2010. Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1899, Т. 27, С. 337—341. Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим Княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. Москва: АСТ, 2006. Черкас, Б.В.Литовсько-московська війна 1500–1503 // ЕІУ Черкас, Б.В. Литовсько-московська війна 1512—1522 // ЕІУ Черкас, Б.В. Литовсько-московська війна 1534—1537 // ЕІУ
Посилання