О́стрів Вількицького (Східносибірське море) (, ) — невеликий острів у Східно-Сибірському морі, є частиною островів Де-Лонга в складі Новосибірських островів. Територіально відноситься до Республіки Саха, Росія.
Історичні дані
Острів Вількицького був відкритий і нанесений на карту в 1913 році під час Російської імператорської арктичної гідрографічної експедиції під керівництвом Бориса Вількицького на судах "Таймир" і "Вайгач". Названий на честь батька начальника експедиції — генерал-лейтенанта корпусу морських гідрографів А. І. Вількицького.
Географія
Розташований у північно-західній частині Східно-сибірського моря в північно-східній частині Новосибірських островів у південній частині островів Де-Лонга, з яких є найпівденнішим і найменшим. Найближчі острови: Острів Жохова — в 40 кілометрах до північного заходу, Беннетта — в 130 кілометрах до північного заходу, Новий Сибір — у 74 кілометрах до південного заходу. Острів Вількицького знаходиться поза межами вічного льоду і не вкритий повністю льодовиками. Площа острова становить 2 км². Висота — до 82 м на півночі. Має овальну форму, витягнутий з півночі на південь. Вкритий тундрою.
Геологія
Острів Вількицького складений неоген-четвертинними олівіновими базальтами і лужними ультраосновними породами. У базальтах виявлені ксеноліти вапняків кам'яновугільного періоду і мантійних порід.
Джерела Геологическое строение островов Де-Лонга (рос.)