Ко́мплекс собо́ру Свято́го Ю́рія — архітектурний комплекс на Святоюрській горі у Львові. До комплексу входять:

Собор Святого Юрія Дзвіниця собору Святого Юрія Митрополичий палац Капітульні будинки: ліве крило, північний корпус Будинок стайні при огорожі Брами: «від базару» «від городу» Сади собору Святого Юрія

Митрополичий палац був збудований у 1761–1762 Клеменсом Ксаверієм Фесінґером (реконструкція 1772–1774), реставрацію у 1885 провів архітектор Сильвестр Гавришкевич, реставрацію 1922 року — Лев ЛевинськийВуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Л., 1991, стор. 175. Роботи з оздоблення інтер'єру палацу виконували у 1775–1776 під наглядом Франциска Ксаверія Кульчицького скульптор І. Щуровський, художники Стефан Угницький і Симеон ГрадолевськийВуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів: Каменяр, 1987, стор. 84. Володимир Вуйцик у своїх дослідженнях зробив припущення, що, можливо, за проектом П'єра Ріко де Тірргея був збудований перший палац у 1760–1762 роках, який пізніше реконструював Клеменс-Ксаверій ФесінґерВуйцик В. Львівські барокові палаци. Палац Більських // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2003. — Число 13. — стор. 68.

Капітульні будинки: ліве крило збудував у 1738 році архітектор Йосип Єдинець, праве крило звів у 1774 Клеменс Ксаверій Фесінґер. Північний корпус збудований протягом 1864–1866 Йозефом Браунзайсом. Будинок стайні при огорожі збудований у 1777. Брами:

від «базару» (ярмаркової площі перед катедрою) 1770 року збудували каменярі Петро Білостоцький та Онуфрій Стефанський, а також скульптор Михайло Філевич від «городу» (східна) збудована у 1772 каменярами П. Білостоцьким та О. Стефанським.

Криниця на «базарі» збудована у 1772. Металева огорожа 1770–1772 виконана майстрами Іваном Микулевичем та Стефаном Ковалем.

Дзвіниця збудована у 1828–1829 архітекторами Йозефом Ґаєком та Йозефом Землером-молодшим, у 1865 за проектом Йозефа Браунзайса проведено її реконструкцію.

Примітки

Джерела

Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Л., 1991