Брахно́в Володимир Михайлович (14 липня 1913, с. Мартинівка, нині Курської області, РФ — 11 квітня 1983, Київ) — радянський мовознавець. Кандидат філологічних наук (1961).
Життєпис Закінчив Київський університет (1941), Військово-юридичні курси при Військово-юридичній академії (1942). Працював на виробництві; від 1946 — в Інституті мовознавства АН УРСР: старший лаборант, м. н. с. (1947—1963), ст. н. с. (1963—1977). Досліджував українські діалекти й фонетичні явища української мови; складав карти до діалектологічного атласу.
Родина Дружина: Брахнова Ірина Тихонівна (1925—2001) — український лікар і науковець-токсиколог, доктор медичних наук.
Праці Фонетичні риси говірок Переяслав-Хмельницького району на Київщині // Полтавсько-Київський діалект — основа укр. нац. мови. 1954; До акустичної характеристики північно-українських дифтонгів // Питання експериментальної фонетики. 1963. Вип. 1; Атлас української мови. Т. 1 (19 карт з коментарями). 1984 (співавтор); Склад, його фонетична будова та складоподіл // Сучасна укр. літ. мова. Т. 1. 1969; Явища асиміляції в консонантизмі української мови. 1970; Взаємозв'язок інтра- й екстралінгвістичних факторів у процесі розвитку мови // Філос. питання мовознавства. 1972 (усі — Київ).
Література Железняк М. Г. Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004. — С. 436. Іщенко О. С. Погляди В. М. Брахнова на східнополіські дифтонги (у контексті сучасних фонетичних досліджень) // Лінгвістика. — 2011. — № 24. — Ч. 1. — С. 13—17.