— легкі комерційні автомобілі, які виробляє японська компанія Toyota. Вперше представлений у жовтні 1967 року, HiAce доступний у широкому спектрі кузовів, включно з мінівеном/MPV, мікроавтобусом, , екіпажним фургоном, пікапом, таксі та швидкою допомогою.
__TOC__
Перше покоління (H10; 1967—1977)
Наприкінці 1960-х років компанія , субпідрядна компанія Toyota, очолила розробку HiAce як невеликого фургона з однокорпусним дизайном, подібним до європейських на той час, але, за словами колишнього старшого співробітника Toyota Акіри Кавахара (Akira Kawahara), було чимось небаченим у японській індустрії.
Перше покоління HiAce (заводський індекс H10) представлене в 1967 році, пропонувалося як кебовер пікап, фургон для доставки, та подовжений приміський транспортний засіб (мікроавтобус). У конфігурації кемпера його також називали HiAce Commercial. Автомобіль вийшов на ринок через два роки після появи Nissan Homy, коли Nissan взяв на себе управління Prince Motor Company. На старті було доступно кілька двигунів різних розмірів — від 70 к.с. (51 кВт) 1,35 л до 83 к.с. (61 кВт) 1,6-літрової версіїToyota Catalog (1972), p. 6.. У 1975 році додали 1,8-літровий . HiAce був доступний із обігрівачем, що на той час вважалося предметом розкоші.
Друге покоління (H11/H20/H30/H40; 1977—1985)
Новий Hiace, який представлений в 1977 році, отримав простішу кабіну з одинарними фарами. На додаток до бензинового двигуна, на деяких ринках був доступний 2,2-літровий дизель. Новий Hiace «20-40 серії» крім вже відомих варіантів був доступний в кузові пікап з подвійною кабіною, фургон з довгою колісною базою, і мікроавтобус з високим дахом. Після дебюту третього покоління в 1982 році, деякі вантажні варіанти другого покоління ще продовжували виготовлятись протягом декількох років.
Третє покоління (H50/H60/H70/H80/H90; 1982—2007)
Новий Hiace був запущений в 1982 році, пікап з'явився дещо пізніше. Дизайн кабіни був спільним з більшою вантажівкою Toyoace, хоча вони мали певні відмінності. Код моделі залежить від розміру колісної бази: мікроавтобуси 50 серії мають коротку колісну базу, 60 серії — довгу, 70 серії мають дуже довгу. Пікапи — 80 і 90 серії. Модель Toyota Mobile Lounge, показана в 1987 році на Tokyo Motor Show, розроблений на базі мікроавтобусів Hiace з високим дахом. Виробництво фургонів і мікроавтобусів припинили в 1989 році, виробництво пікапів тривало до середини 1990-х років. Це був останній пікап HiAce.
У Південній Африці автомобіль продовжував вироблятися і продавався разом із H200 Toyota Quantum (представленою у 2005 році) до кінця 2007 року, коли був представлений таксі-варіант Quantum..
Четверте покоління (H100; 1989—2004)
Четверте покоління моделі з'явилося в 1989 році і була доступна зі стандартним і довгим варіантами колісної бази; в кузовах фургон та мікроавтобус.
Діапазон двигунів починався з 2,0-літрового бензинового двигуна і 3,0-літрового турбодизеля. Більшість версій мали задній привід, але на певних ринках пропонувалися і повнопривідні версії.
Пізніше діапазон двигунів значно розширився.
Двигуни 2.0 L (1RZ-E) I4 2.0 L (4G20C/D4C) I4 (Jinbei — Китай) 2.0 L (V19) I4 (Jiangnan — Китай) 2.2 L (491Q-ME) I4 (BAW, Jiangnan Auto, Jincheng, King Long, Kingstar — Китай) 2.2 L (4G22C) I4 (BAW — Китай) 2.2 L (4Y) I4 2.2 L (BJ491EQ1/EQ3/EQ4) I4 (Foton — Китай) 2.2 L (GW491QE) I4 (Great Wall, Tianqi — Китай) 2.4 L (2RZ-E) I4 2.4 L (2L-TE) I4 2.4 L (4RB2) I4 (Jinbei — Китай) 2.7 L (3RZ-E) I4 3.4 L (5VZ-FE) V6 4.0 L (1UZ-FE) V8 (швидка допомога) 2.0 L (D20A) I4 (diesel) (Jiangnan Auto — Китай) 2.5 L (YC4F90-23) I4 (diesel) (BAW, King Long — Китай) 2.8 L (3L) I4 (diesel) 2.8 L (4JB1) I4 (diesel) (BAW, Kingstar — Китай) 2.8 L (BJ493ZQ/ZQ3) I4 (diesel) (Foton — Китай) 3.0 L (1KZ-TE) I4 (turbo diesel)
RegiusAce HiAce був ребрендований у люксовому напрямку під назвою Toyota RegiusAce. Він був представлений у серпні 1999 року з різними версіями під назвами Regius HiAce та Regius Touring HiAce, які продавалися у дилерських центрах Toyota та Vista. RegiusAce використовує компоновку з кеб-овер, де пасажири передніх сидіння розташовані над передньою віссю, а двигун — під підлогою, між передніми пасажирами.
Коли ділерська мережа була замінена мережею продажів NETZ, RegiusAce продавався виключно в салонах Netz. Серія H100 RegiusAce вироблялася з 1999 по 2004 рік.
Китай HiAce (H100) також залишається популярним у Китаї, де його досі виробляють кілька китайських автовиробників, таких як Jinbei Motors під назвою з 1991 року, King Long Motors з 1995 року як Golden Dragon XML6532 та Foton View C1 з 2000 року. Вони експортуються на кілька ринків, зокрема в Чилі, а також збирався в Єгипті (від Bavarian Auto Group), і в Шрі-Ланці (як Micro MPV J). Поширені двигуни китайських варіантів HiAce — це бензинові двигуни об'ємом 2,0 та 2,2 літра (), а також 2,8-літровий дизельний двигун . Китайська версія 2.4-літрового двигуна також доступна під назвою 4RB2.
Інші бензинові двигуни, такі як V19 (2 л), 4G20C (2 літри) та 4G22 (2,2 л), а також дизельні двигуни об'ємом 2,5 та 2,7 л, також доступні в Китаї. На 2019 рік варіант Jinbei Haise 2006 року все ще був доступний для покупки з бензиновими двигунами 4G20, 4G21 та V19 у стандартній комплектації.
Від моменту запуску Jinbei HiAce охоплює понад шість поколінь, п'ять з яких були оновленими: перший відбувся у 1999 році, два окремі — у 2002, третє — у 2006, а четверте — і найсвіжіший — у 2008 році.
Granvia, HiAce Regius, Grand HiAce, Touring HiAce (XH10, XH20; 1995—2020)
В 1995 році для європейського і японського ринку запущений в виробництво Toyota Hiace (заводський індекс XH10) разом з подібним мінівеном Toyota Granvia. На основі Granvia було розроблено ряд комфортабельних мінівенів, таких як Hiace Regius та Touring Hiace.
На відміну від своїх попередників автомобіль незалежну підвіску позаду, виготовлялись версії із заднім, та постійним повним (full time 4WD) приводом. Комплектувалися механічною 5 швидкісною або 4 швидкісною автоматичною коробкою передач.
Машини до 2001 року, для європейського ринку мали дизельний, 2,4 літровий двигун марки 2L, або 2L-T із турбонаддувом, а також бензинові — 2,4 літровий 2RZ-E та 2,7 літровий 3RZ-FE.
З 2001 року дизельні двигуни серії 2L було замінено на нові, більш сучасні 2,5 літрові двигуни серії 2KD-FTV, з 16 клапанними головками блоку, турбонаддувом, та системою вприску D4 Common Rail, в двох варіантах потужності. з цими двигунами модель випускалася до 2012 року.
Японські варіанти мали інші двигуни, а саме дизельний, 3,0 літровий 1KZ-TE з турбонаддувом, а також бензинові — 2,7 літровий 3RZ-FE та 3,4 літровий V6 5VZ-FE, які оснащувалися лише автоматичними коробками передач.
З 1999 року для ринків Азії почали виробництво Toyota Grand Hiace, та модернізували Toyota Granvia.
У 2001 році Toyota Hiace для європейського модернізували, автомобіль отримав новий дизельний двигун об'ємом 2494 см3 потужністю 88 або 102 к.с.
У 2002 році Toyota Granvia зняли з виробництва, замінивши її новою Toyota Alphard, а Toyota Grand HiAce модернізували.
У 2005 році Toyota Grand Hiace зняли з виробництва.
У 2006 році Toyota Hiace для європейського модернізували вдруге, автомобіль отримав зовнішній вигляд подібний до Toyota Grand HiAce.
В Австралії Granvia продавалася як HiAce SBV разом із четвертим поколінням HiAce, і обидва були замінені новою моделлю п'ятого покоління. HiAce SBV, що продавався в Австралії (з 1996 по 2003 рік), мав позначення RCH12R (коротка колісна база) та RCH22R (довга колісна база) і був доступний лише з 2,4-літровим бензиновим двигуном потужністю 88 кВт при 4800 об/хв і 200 Н·м при 3600 об/хв, а також п'ятиступеневою механічною коробкою передач.
Він також дуже популярний в Новій Зеландії, зазвичай імпортують як вживані автомобілі з Японії. Особливо популярний 3,0-літровий турбований дизель, оскільки в нього величезний крутний момент, але не надто вражаюча потужність, ідеально підходить для гірських умов у країні з загальним обмеженням швидкості 100 км/год. Багато з цих транспортних засобів використовуються в комерційному пасажирському сполученні.
Grand HiAce був заснований на HiAce Powervan. Продажі Grand HiAce розпочалися в Японії у 1999 році. Доступні двигуни були 3,4-літровий бензиновий та 3,0-літровий турбодизель. Цей тип продавався лише в Японії до 2002 року, коли його замінив Alphard. У Тайвані Granvia мала назву HiAce Solemio.
Напівкапотний HiAce продавався в Норвегії і був найпопулярнішим фургоном протягом багатьох років, доки 1 січня 2012 року його зняли з європейського ринку, оскільки він не міг відповідати правилам викидів Euro 5.
На початку 2012 року, європейську модель зняли з виробництва. На європейському ринку Hiace замінили на нову модель Toyota ProAce, яка виготовляється на заводі Sevel (PSA, Fiat) і є аналогічна моделям Citroën Jumpy, Peugeot Expert та Fiat Scudo.
П'яте покоління (H200; 2004—донині)
Вперше за останні 15 років компанія Toyota провела повне оновлення фургонів серії Hiace, в Японії — RegiusAce. Ці задньо-або повнопривідні автомобілі випускаються зараз лише в безкапотному виконанні з великим кутом нахилу вітрового скла. Вони мають два варіанти по колісній базі (2570 і 3110 мм) Та відповідно габаритної довжині (4,7 і 5,4 м) і довжині вантажного відсіку (3,0 і 3,5 м), два варіанти по габаритній ширині (1,7 і 1,9 м), а також виконання з звичайним і високим дахом. Всі фургони можуть обладнуватися другим складним сидінням на трьох людей. Повна маса автомобілів становить 2,87-3,2 т, вантажопідйомність — 850—1250 кг. (Для повнопривідних версій — 1,0 т). Автомобілі комплектують рядними 4-циліндровими двигунами: бензиновими (2,0 л, 133 к.с. і 2,7 л, 151 к.с.) або дизелем з турбонадувом і проміжним охолодженням (2,5 л, 109 к.с.). Коробка передач механічна 5-ступінчаста або автоматична 4-ступінчаста. Передня підвіска — незалежна торсіонна, задня — залежна ресорна.Toyota HIACE\REGIUSACE Новинка 10-07-2010
У 2011 році модель модернізували, змінивши зовнішній вигляд і оснащення.
Мікроавтобус четвертого покоління зображений у фільмі (драма) про геноцид у Руанді — «Готель Руанда», власник якого врятував життя багатьох людей.
Моделі Toyota Hiace 2016 модельного року оснащені 15-дюймовими сталевими дисками коліс, повнорозмірним запасним колесом, гідропідсилювачем керма, системою кондиціонування повітря для передньої частини кузова, мультиінформаційним дисплеєм, CD-програвачем з AM/FM радіо, USB-входом для iPod, Bluetooth та розеткою. Передні вікна мають електропривод. Автомобіль можна зачиняти дистанційно. До переліку елементів безпеки включено: контроль стабільності, камеру заднього виду, аварійний стоп сигнал, антиблокувальну гальмівну систему, круїз-контроль, систему допомоги при гальмуванні, триточкові ремені безпеки та подвійні подушки безпеки.
RegiusAce Друге покоління RegiusAce було повністю оновлене. Варіанти трансмісії — це 5-ступенева механічна або 4-ступенева автоматична, з важелем перемикання передач, інтегрованим у панель приладів, щоб пасажири передніх сидіння могли отримувати доступ до задньої частини автомобіля зсередини. У листопаді 2005 року було проведено помірний рестайлінг. Виробництво було припинено у 2020 році через інтеграцію всіх магазинів Toyota по всій Японії.
Mazda Bongo
У 2019 році Mazda представила бедж-інженірингову версію H200 як новий Bongo Brawny. На відміну від попередників, новий Bongo призначений для комерційних цілей. Він доступний у комплектаціях DX та GL.
Brawny оснащений пакетом уникнення зіткнень у стандартній комплектації з попередженням про пряме зіткнення з автоматичним гальмуванням, автоматичним дальнім світлом і попередженням про вихід зі смуги.
Двигуни Бензинові 2.0 л 1TR-FE Р4 2.7 л 2TR-FE Р4 149 к.с. 2.2 л 4Y-E Р4 94 к.с. Дизельні 3.0 л 5L-E Р4 91 к.с. 2.5 л 2KD-FTV Р4 101 к.с. 2.8 л 1GD-FTV Р4 150 к.с. 3.0 л 1KD-FTV Р4 170 к.с. 3.0 л 5L-E Р4
Шосте покоління (H300; 2019—донині)