Стрижак Андрій Андрійович (, с. Дубрівка Ужгородського району Закарпатської області, УРСР) — суддя Верховного Суду та Конституційного Суду України у відставці, Заслужений юрист України.

Життєпис Народився року в с. Дубрівка Ужгородського району Закарпатської області в селянській родині.

Трудову діяльність розпочав робітником, слюсарем Ужгородського АТП № 06012. Проходив строкову військову службу.

1971 року закінчив Харківський юридичний інститут.

Діяльність Фахову діяльність розпочав у 1971 році слідчим прокуратури Іванівського району на Одещині.

Протягом 1971—1978 років працював помічником прокурора м. Ужгорода, прокурором слідчого відділу прокуратури Закарпатської області, старшим помічником прокурора Закарпатської області.

З 1978 по 1988 рік — суддя, заступник голови Закарпатського обласного суду.

З 1988 року — суддя Верховного Суду України.

З 1996 року — голова Закарпатського обласного суду, голова Апеляційного суду Закарпатської області.

У грудні 2004 року VI з'їздом суддів України призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 4 серпня 2006 року.

На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України 10 липня 2007 року обраний Головою Конституційного Суду України.

Автор численних наукових публікацій з питань адміністративного права.

З 2008 року викладач ЛНУ (факультет міжнародних відносин).

Суддівська діяльність

30 вересня 2010 року голосував за Відновлення дії Конституції України в редакції 1996 року шляхом прийняття рішення Конституційного суду у справі про дотримання процедури внесення змін до Конституції від 8 грудня 2004 року.

Сім'я Син Андрій Андрійович Стрижак, фігурант кримінального провадження щодо викрадень елітних авто. 28 лютого 2020 року його було заарештовано.

Відзнаки та нагороди Кандидат юридичних наук; Заслужений юрист України; Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (2010)Указ Президента України № 34/2010 від 16 січня 2010 року «Про нагородження А. Стрижака відзнакою „Іменна вогнепальна зброя“» Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).

Примітки

Джерела Сайт Конституційного Суду України