Мі́сце — 1. Простір (часто земної поверхні), зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. // Простір (пункт, точка), де що-небудь розміщене, відбувається тощо. // Певний пункт, площина, призначена для кого-, чого-небудь. // Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися.
Історичне населене місце Визначне місце Святе місце
Біржове місце: а) право брокерської фірми торгувати на фондовій біржі та мати трейдерів у її торговій зоні; б) стенд або стійка у біржовому залі, що їх надали члену біржі. Брокерське місце — членство на біржі, яке дає право на участь у торгах, змогу самостійно укладати угоди, брати участь в управлінні біржею. Дитяче місце — те саме, що плацента. Місце проживання — місце, де особа постійно або переважно проживає. Постійне місце проживання Місце поховання Місце торгівлі (торгове місце) Робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності. Постійне робоче місце — місце, на якому працівник перебуває понад 50% свого робочого часу. Типове робоче місце Автоматизоване робоче місце
2. Місце, місця — певна місцевість.
3. Місця — віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи: периферія. 4. Окрема ділянка, частина чого-небудь. 5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору. 6. Становище кого-, чого-небудь у суспільстві (суспільне становище). 7. Службова посада. // Вакансія в навчальному закладі для того, хто навчатиметься. 8. Транспортне місце: Пасажирське місце — місце, призначене (або також зарезервоване квитком у громадському транспорті) для перебування пасажира під час руху транспорта; // Багажне місце — окремий предмет багажу, одиниця вантажу (пакунок, валіза, ящик). 9. Місце нуля
Джерела