О́шська о́бласть () — адміністративно-територіальна одиниця Киргизстану. Обласний центр — місто Ош, яке не входить до складу області. Населення осіб (на 2009 рік).
Територія області займає південну частину країни і межує на заході з Баткенською, на півночі з Джалал-Абадською, на північному сході з Наринською областями; на сході з Китаєм, на півдні з Таджикистаном і північному заході з Узбекистаном. Ошська область займає площу в 29 200 км².
Клімат – різко континентальний. Найбільші річки — Кизилсу, Ак-Буура та Карадарья, які використовуються для зрошення земель.
Є побратимом Києва.
Історія Область утворена 21 листопада 1939 року замість колишнього округу. 27 січня 1959 року об'єднана з Джалал-Абадською областю в єдину Ошську область. Станом на 1974 рік її площа становила 73,9 тисячі км², населення 1 377 тисяч чоловік. Ділилася на 14 адміністративних районів, мала 9 міст, 15 селищ міського типу. 28 жовтня 1966 року область нагороджено орденом ЛенінаВелика Радянська Енциклопедія.
У зв'язку з утворенням 5 жовтня 1980 року Таласької області, в її склад з Ошської області передані місто Кара-Куль, Токтогульський і новостворений Чаткальський райони. З Таласької області 15 травня 1984 року до складу Ошської області було повернуто Чаткальський район. У зв'язку з скасуванням Таласької і Наринської областей 5 жовтня 1988 року, до складу Ошської області передані з відповідних областей місто Кара-Куль, Токтогульський і Тогуз-Тороуський райони. Станом на 1989 рік її площа становила 77,6 тисяч км². Ділилася на 17 адміністративних районів, мала 10 міст, 14 селищ міського типуГеографический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 585.
З утворенням нових областей 14 грудня 1990 року з Ошської області виділена Джалал-Абадська область. У західній частині Ошської області 13 жовтня 1999 року утворена нова Баткенська область, до якої включені в існуючих межах Баткенський, Кадамжайський, Лейлекський райони і міста Кизил-Кія і Сулюкта.
Нині поділяється на 7 районів: Алайський, Араванський, Кара-Кульджинський, Кара-Сууський, Ноокатський, Узгенський, Чон-Алайський.
Ошська область є побратимом міста Києва. 1 липня 2002 року між регіонами укладено Меморандум про співробітництво.
Адміністративно-територіальний поділ До складу області входять 7 районів:
Алайський район Араванський район Кара-Кулджинський район Кара-Сууський район (включаючи ексклав Барак площею близько 4 км², оточений Андижанською областю Узбекистану) Ноокатський район Узгенський район Чон-Алайський район
Національний склад Станом на 1999 рік національний склад області (включаючи місто Ош), становив:Демографічні тенденції, формування націй і міжетнічні відносини в Киргизії
Киргизи: 851 тис. осіб — 68,65% Узбеки: 266 тис. осіб — 27,89% Росіяни: 15 тис. осіб — 1,3% Турки: 11 тис. осіб — 0,9% Уйгури: 10 тис. осіб — 0,8% Татари: 7 тис. осіб — 0,6% Таджики: 6 тис. осіб — 0,5% Інші: 12 тис. осіб — 1,0%
+Етнічний склад населення області:Перепис населення Киргизстану 2009. Ошська область (без міста республіканського значення Ош) Чисельність в 1989 році % Чисельність в 1999 році % Чисельність в 2009 році % всього 712 643 100,00 % 943 566 100,00 % 1 104 248 100,00 % Киргизи 467 612 65,62 % 647 422 68,61 % 758 036 68,65 % Узбеки 205 858 28,89 % 261 776 27,74 % 308 688 27,95 % Уйгури 6 350 0,89 % 9 420 1,00 % 11 181 1,01 % Турки 5 883 0,83 % 9 215 0,98 % 10 934 0,99 % Таджики 4 376 0,61 % 5 443 0,58 % 6 711 0,61 % Азербайджанці 5 660 0,79 % 2 875 0,30 % 3 224 0,29 % Росіяни 8 501 1,19 % 2 721 0,29 % 1 552 0,14 % Татари 3 616 0,51 % 1 955 0,21 % 1 337 0,12 % Дунгани 509 0,07 % 676 0,07 % 793 0,07 % Казахи 504 0,07 % 572 0,06 % 493 0,04 % Курди 335 0,05 % 280 0,03 % 287 0,03 % Хемшили …За переписом 1989 року хемшили включалися в склад вірмен … 306 0,03 % 277 0,03 % Туркмени 85 0,01 % 22 0,00 % 133 0,01 % Українці 1 625 0,23 % 360 0,04 % 126 0,01 % Китайці 1 0,00 % 1 0,00 % 100 0,01 % Башкири 279 0,04 % 132 0,01 % 73 0,01 % Корейці 156 0,02 % 49 0,01 % 47 0,00 % Балкарці 122 0,02 % 7 0,00 % 32 0,00 % Чеченці 61 0,01 % 30 0,00 % 16 0,00 % Німці 83 0,01 % 12 0,00 % 15 0,00 % Каракалпаки 9 0,00 % 10 0,00 % 15 0,00 % Турки 0 0,00 % 54 0,01 % 13 0,00 % Болгари 5 0,00 % 27 0,00 % 11 0,00 % Вірмени 445 0,06 % 15 0,00 % 10 0,00 % Чуваші 50 0,01 % 31 0,00 % 7 0,00 % інші 518 0,07 % 155 0,02 % 137 0,02 %
Керівництво Ошської області Голови облвиконкому Сайдалієв Шералі (листопад 1939 — 1940) Утбосаров Набіжон (1940 — лютий 1944) Іманалієв Шадикан (лютий 1944 — лютий 1945) Качкеєв Кадиркул (1945 — 1950) Прімов Бозулан (1950 — 1954) Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1954 — 1955) Медетбеков Раїмкан (1955 — 1958) Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (січень 1959 — 1960) Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (1960 — 1962) Капустян Іван Ксенофонтович (1962 — січень 1963) Капустян Іван Ксенофонтович (сільський) (січень 1963 — грудень 1964) Садибакасов Кемель Аманович (промисловий) (січень 1963 — грудень 1964) Капустян Іван Ксенофонтович (грудень 1964 — січень 1966) Кошоєв Темірбек Кудайбергенович (1966 — 1978) Чепелєв Микола Михайлович (1987 — 1989) Бекболотов Женішбек (1989 — 1990) Ісабоєв Абдушукур (1990 — 1991)
Голови обласної ради Сидиков Усен Сидикович (1990 — 1991)
1-і секретарі обкому КП Киргизії Колосов Петро Іванович (листопад 1939 — 1943) Зайцев Сергій Іванович (1943 — 1944) Нарожний Микола Григорович (1944 — 1950) Іманалієв Абулмаджин (1950 — 1952) Тойгомбаєв Джаманкул (вересень 1952 — серпень 1955) Яковлєв Борис Павлович (серпень 1955 — березень 1958) Абдикулов Медербек (1958 — 1960) Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1960 — 1962) Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (1962 — січень 1963) Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (сільський) (січень 1963 — грудень 1964) Чупров Федір Михайлович (промисловий) (січень 1963 — грудень 1964) Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (грудень 1964 — 1968) Ібраїмов Султан Ібраїмович (1968 — 1978) Кошоєв Темірбек Кудайбергенович (1978 — січень 1981) Макаренко В'ячеслав Олександрович (січень 1981 — червень 1981) Кульматов Ренат Сатарович (червень 1981 — квітень 1990) Сидиков Усен Сидикович (квітень 1990 — квітень 1991) Капаров Мірза Кулматович (квітень 1991 — серпень 1991)
Примітки
Посилання www.welcome.kg