Підвітряні острови, також Підвітряні Антильські острови чи Південні Антильські острови (, , ) — група вулканічних і коралових островів в Карибському морі в південній частині архіпелагу Малі Антильські острови. Площа близько 1,2 тисяч км². Відкриті в 1499 році мореплавцями Алонсо де Охедою і Амеріго Веспуччі. Назва пояснюється їх підвітряним розташуванням відносно північно-східного пасату.
До Підвітряних островів відносять острови: Аруба, Кюрасао, Бонайре, що входять до складу королівства Нідерландів; Авес, Лос-Рокес, Орчіла, Ла-Бланкілья, Лос-Ерманос, Маргарита (входять до складу Венесуели на правах федеральних володінь).
Великі острови горбисті (висота до 372 м на острові Кюрасао), дрібні — низинні. Клімат тропічний. Опадів 500—600 мм на рік. Рослинність — вічнозелені жорстколистні ліси і чагарники. Сільське господарство представлене плантаціями сорго, батата, бананів; розведенням овець, кіз. У промисловості переважає нафтопереробка. Найважливіші міста — Віллемстад (Кюрасао) і Ораньєстад (Аруба).
Примітки
Див. також Навітряні острови Вологі ліси Підвітряних островів
Література Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 376
Посилання