Шубін Федот Іванович ( — ) — російський скульптор, один з найвидатніших скульпторів 18 століття.
Життєпис Народився в Архангельській губернії, селище Тючковське. Походить з родини селян, що не підпадали під кріпацтво, тобто були «вільними» або державними селянами. Батько знав грамоту. Первісні навички різьби по дереву та кісткам отримав на батьківщині. Справжнє прізвище хлопця — Шубной.
Навчання У віці 19 років дістався Петербурга. Зазнав лиха, але за підтримки земляка — Михайла Ломоносова у 1761 р. зумів поступити у Імператорську Академію мистецтв, що була заснована у 1757 р. В щойно заснованій Академії скульптурний клас очолював Н. Жиллє, запрошений з Франції. В роки навчання в Академії його прізвище змінили на Шубін. Виказав добрі здібності в навчанні. За барельєф «Убивство Аскольда та Діра» у 1766 р. отримав офіцерське звання, атестат та шпагу і власне дворянське звання.
Після закінчення навчального закладу у 1767 р. отримав право на пенсіонерську подорож до Західної Європи за рахунок держави. Відбув у Францію для удосконалення майстерності. В Парижі опікуном скульптора став російський дипломат Д.Голіцин.
В Парижі працював під керівництвом скульптора Жана-Батиста Пігаля (1714—1785), особи досить сміливої і навіть ризикованої в мистецтві. Серед скульптурних творів Пігаля — філософ Вольтер.
Два роки після Парижу -(1770—1772) — по дозволу з Росії Шубін удосконалював майстерність в Римі. Вже там виконані перші портрети по замовам російських вельмож, що принесли скульптору визнання.
Петербурзький період З 1773 р. Щубін в Петербурзі, де працюватиме до смерті. В ці роки працював у різних скульптурних жанрах — * погруддя-портрет рельєф скульптура у повний зріст декоративна та релігійна скульптура.
Шубін відрізнявся працьовитістю та творчою продуктивністю. В роки розквіту таланту, він висікав одне погруддя-портрет за місяць, що досить багато.
Головним жанром для скульптора став портрет. В творчому надбанні скульптора — понад 200 творів, переважно в мармурі.
Слава видатного скульптора не стала гарантією матеріального успіху. Він отримав звання академіка ще у 1774 р. за поруддя імператриці Катерини ІІ. Але йому відмовили в стабільній матеріальній підтримці.
Помер в Петербурзі.
Вибрані твори
погруддя Голіцина Ф. Н., 1771 портрет рельєф Шувалова І. І., 1771 портрет рельєф Орлова Ф. Г., 1771 погруддя Катерини ІІ, 1774 погруддя Безбородка О. А. два погруддя князя Голіцина Олександра Михайловича, 1775, (гіпс — Російський музей, мармур — Третьяковська галерея) погруддя графині Паніної М. Р. погруддя Орлова В. Г., 1775 (Третьяковська галерея) погруддя генерал-фельдмарщала Рум'янцева-Задунайського Петра Олександровича, 1778, погруддя багатія Баришнікова І. С., 1778 погруддя статс-секретаря Завадовського П. В.,(Третьяковська галерея) погруддя невідомого
погруддя Шеремєтєва П. Б., 1783, (садиба Кусково) погруддя господині Міхельсон І. І., 1785 (Російський музей) Скульптура Пандора для фонтану в Петергофі погруддя адмірала Чичагова, 1791 погруддя князя Потьомкіна Г. О., 1791 погруддя Й-Г. Шварца, 1792 погруддя Платона Олександровича Зубова, 1796, бронза погруддя Бецького І. І. портрет петербурзького градоначальника Чулкова Є. М., 1792 погруддя Ломоносова М. В., 1797(посмертно) 58 мармурових портретів на рельєфах для Чесменського палацу, 1774—1775 декоративні скульптури для Мармурового палацу релігійні скульптури для собору Св. Трійці в Олександро-Невському монастирі-лаврі погруддя імператора Павла, 1797, (Російський музей) погруддя імператора Олександра І, 1801, м. Воронеж
Увічнення пам'яті
Загальна характеристика творчості
Жінка-скульптор радянського часу Віра Мухіна зазначала, що «мистецтво Федота Шубіна стало зразком його часу». Серед найкращих робіт Шубіна можна відзначити портрети імператриці Катерини ІІ, князя Голіцина, князя Потьомкіна-Таврійського, науковця М. Ломоносова. Особливо вартісним став бюст генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина. Хоча скульптор працював на замовлення, він не ідеалізував своїх персонажів. На одне портретне погруддя він витрачав не більше місяця при збереженні портетності і точності, при чому його твори не схожі одна на одну. Шубін успішно виступав і як монументаліст та декоратор, виконавши статую «Катерина Друга — законодавиця» для Таврійського палацу, він також автор декількох релігійних скульптур для декору Свято-Троїцького собору Олександро-Невської Лаври в Петербурзі.
Див. також
Скульптура Рельєф Класицизм Портрет Парадний портрет Просвітництво Російський музей К. І. Конічев, Повість про Федота Шубіна
Джерела сборник « 50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л. «Аврора», 1971 ж «Художник», сентябрь, 1990 ж «Ленинградская панорама», ноябрь, 1990 ж «Юный художник», июнь, 1978
Посилання