Швидкісний трамвай на Вигурівщині-Троєщині — лівобережна лінія Київського швидкісного трамваю у Деснянському та Дніпровському районах Києва. Вона налічує 7 швидкісних станцій та пролягає від вулиці Милославської на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина до пересадочного вузла на міську електричку (зупинний пункт «Райдужний»). Лінією курсують трамвайні маршрути № 4 і № 5. На маршруті № 5 передбачена пересадка на трамвайні маршрути № 28, 33 та 35.

Історія

Історія швидкісного трамвая на Вигурівщині-Троєщині тісно пов'язана з нереалізованими планами Київського метрополітену. Саме на місці майбутньої трамвайної лінії у 1970—1980-х роках планувалося спорудження Лівобережної лінії Київського метрополітену. Її первісний задум полягав у з'єднанні великих житлових масивів лівобережжя — від Вигурівщини-Троєщини на півночі до Позняків на півдні. Лінія мала забезпечувати важливі транспортні пересадки: з залізничними станціями Городня та Київ-Дніпровський , а також зі станціями метрополітену: «Лівобережна» Святошинсько-Броварської лінії Київського метрополітену та «Позняки» Сирецько-Печерської лінії.

На початку 1990-х років стало зрозуміло, що через економічні труднощі реалізація дороговартісного проєкту Лівобережної лінії метрополітену є неможливою. Як альтернативу для забезпечення транспортного сполучення Вигурівщини-Троєщини було прийнято рішення про будівництво Лівобережної лінії швидкісного трамвая.

У 1993 році генеральний підрядник будівництва, компанія «Південзахідтрансбуд», розпочала роботи зі спорудження лінії. Окрім прокладання трамвайних рейок уздовж вулиці Оноре де Бальзака, також почалося зведення чотирьох шляхопроводів.

Три з чотирьох основних шляхопроводів (поблизу майбутніх станцій «Рональда Рейгана», «Сержа Лифаря» та «Олександри Екстер») були ідентичними. Вони забезпечували автомобільний рух шістьма смугами (по три в кожному напрямку) та пішохідний рух над трамвайними коліями. Четвертий шляхопровід перетинав проспект Генерала Ватутіна (нині проспект Романа Шухевича) і розміщував на собі однойменну трамвайну станцію. Також було збудовано окремий пішохідний перехід над станцією «Каштанова».

У 1995 році першим було відкрито шляхопровід біля станції «Сержа Лифаря». Останнім, у 1999 році, ввели в експлуатацію трамвайний шляхопровід над проспектом Ватутіна.

Через значні затримки у фінансуванні та будівництві від реалізації лінії до станції метро «Лівобережна» в рамках першого пускового комплексу було вирішено відмовитися.

26 травня 2000 року, як подарунок до Дня Києва, відбулося урочисте відкриття першої черги (скороченої ділянки) швидкісного трамвая. Рух на ній розпочався трамвайним маршрутом № 2.

1 серпня 2000 року його маршрут було продовжено до зупинки звичайного трамвая «Вулиця Олександра Сабурова» (нині — Вулиця Сержа Лифаря). Старим маршрутом певний час ще курсував трамвай № 2-К (короткий).

1 січня 2009 року рух на маршруті було припинено через низький пасажиропотік і, як наслідок, збитковість для міського бюджету. Початково планувалося, що у майбутньому, замість Лівобережного швидкісного трамвая, на його місці буде прокладена Лівобережна лінія Київського метрополітену. У 2010 році міська влада вирішила відкласти спорудження метро та продовжити трамвайну лінію до станції міської електрички, проте здійсненню цих планів заважав водозабір, три водоводи та гаражний кооператив. Тому тривалий час роботи просувались досить повільно, і зрештою було вирішено трамвайну лінію до платформи «Троєщина» не будувати, а створити новий вузол пересадки з трамвая на міську електричку. Лише на початку 2012 року було розібрано розворотне кільце за станцією «Романа Шухевича» та почалось прокладання колій до нової залізничної платформи, спорудження якої розпочалося одночасно з подовженням трамвайної лінії .

24 жовтня 2012 року, після проведеної реконструкції, пасажирський рух лінією було відновлено, лінію було подовжено до новозбудованої залізничної платформи «Троєщина ІІ» (нині — Райдужний) міської електрички. Були відкриті два маршрути — № 4, який став суто швидкісним і пролягає лише вулицею Оноре де Бальзака до станції «Милославська», та № 5, що курсує вулицями Оноре де Бальзака, Милославською та Миколи Закревського до зупинки «Вулиця Сержа Лифаря», яка розташована на перетині однойменної вулиці з вулицею Миколи Закревського.

У 2018—2024 роках були перейменовані станції: «Марини Цвєтаєвої» на «Олександри Екстер», «Олександра Сабурова» на «Сержа Лифаря», «Теодора Драйзера» на «Рональда Рейгана», «Генерала Ватутіна» на «Романа Шухевича» і «Троєщина-2» на «Райдужний».

Тимчасово не працює з 25 квітня до 30 листопада 2026 року у зв'язку з ремонтом шляхопроводу над Броварським проспектом неподалік станції метро «Чернігівська». Замінюється автобусними маршрутами-дублерами 4Т та 5Тhttps://www.ukr.net/news/details/kyiv/117129726.html.

Інфраструктура Лівобережна лінія швидкісного трамваю налічує 7 станцій та недобудований пункт технічного обслуговування. Лінія повністю відділена від проїзної частини (відгороджена парканом), що унеможливлює перешкоди на шляху вагонів, тобто повністю відповідає стандартам швидкісного трамваю і придатна до експлуатації.

На всіх станціях лінії встановлені турнікети для оплати проїзду. У трамваї маршруту № 5, який також курсує по нешвидкісній ділянці лінії, встановлені спеціальні електронні компостери.

Перспективи Наразі, після перенесення майбутньої траси Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену з вулиці Оноре де Бальзака (нинішнє місце проходження Лівобережної лінії швидкісного трамвая) на проспект Червоної Калини відновилися старі плани з продовження трамвайної гілки до Осокорків по всьому лівому берегу Києва. На користь цих перспектив під час будівництва з'їзду з Подільського мостового переходу до вулиці Петра Вершигори біля станції «Райдужний» у 90-метровому тунелі під залізницею була залишена трамвайна частина, через яку буде пролягати подовжена лінія до майбутньої станції метро «Райдужна», а у далекій перспективі до станцій «Лівобережна» та станції «Позняки».

Примітки

Посилання