Парагвай — південноамериканська країна, що знаходиться в глибині континенту й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 406 752 км² (60-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 397 302 км², а на поверхню внутрішніх вод — 9 450 км². Площа країни вдвічі менша за площу України.

Етимологія Офіційна назва — Республіка Парагвай, Парагвай (). Назва країни походить від однойменної головної річки Парагвай, що тече її територією з півночі на південь. Одне з найпоширеніших пояснень, що гідронім означає води народу паяґуа, що жили на його берегах. Ясну, але непідтверджену джерелами, етимологію має іспанська версія, що виводить топонім від слів «пара» ( — з, від) та «агуа» ( — вода), тобто вказує на витоки річки з великого болота Пантанал. Інша етимологія виводить слово з мови тупі-гуарані, де «гуай» означає річку, а «пара» — широко поширена частка складних гідронімів в сусідніх Болівії та Бразилії. Таким чином, гідронім утворився нашаруванням термінів, що належать різним індіанським мовам і означають теж саме. Уперше назва країни була закріплена у XVII столітті під час виділення з віце-королівства Перу окремого генерал-губернаторство Парагвай. 1811 року цю назву успадкувала новопроголошена незалежна Республіка Парагвай.

Історія дослідження території

Географічне положення Парагвай — південноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на північному заході — з Болівією (спільний кордон — 753 км), на сході — з Бразилією (1371 км), на півдні — з Аргентиною (2531 км). Загальна довжина державного кордону — 4655 км. На південному сході кордон проходить по річці Парана. Із заходу на схід країна простягається на 660 км, із півночі на південь — на 925 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти

Час

Час у Парагваї: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом). Літній час вводиться першої неділі жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в четверту неділю березня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія

Сейсмічність

Рельєф

Середні висоти — 178 м; найнижча точка — уріз води в місті злиття річок Парагвай і Парана (46 м); найвища точка — гора Сьєрро-Перо (842 м).

Клімат

Територія Парагваю на північ від тропіку рака лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, на південь — у тропічному. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє. На півдні увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри.

Парагвай є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Річки

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера

Болота

Ґрунтові води

Ґрунти

Рослинність

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Патагонсько-Пампаської провінції Патагонсько-Андійської підобласті Неотропічної області.

Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: локальні повіді на південному сході з вересня по червень; слабко дреновані рівнини Пантаналу з жовтня по червень перетворюються на суцільне болото.

Природні ресурси

Корисні копалини

Надра Парагваю багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, марганець, вапняк.

Водні ркесурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 336 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1362 км² зрошуваних земель.

Земельні ресурси Земельні ресурси Парагваю (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 53,8 %, орні землі — 10,8 %, багаторічні насадження — 0,2 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 42,8 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 43,8 %; інше — 2,4 %.

Охорона природи

Серед екологічних проблем варто відзначити: знеліснення; забруднення вод; дефіцит якісної питної води несе загрозу поширенню інфекційних хвороб; втрату ряду водно-болотних угідь.

Парагвай є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Конвенції з міжнародного морського права, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Природоохоронні території

Екорегіони

Фізико-географічне районування Парагвай відзначається різноманіттям природних ландшафтів — від вологих субтропічних лісів до сухих чако з колючими чагарниками та напівпустельних степів. На території країни під впливом субекваторіального й тропічного клімату, а також особливостей рельєфу сформувались 3 типи ландшафтів: 1 — субтропічні лісостепові і саванні; 2 — субтропічні вологолісові; 3 — саванні (підтипи: 3а — тропічні сухі саванні; 3в — субекваторіальні сухі саванні; 3б — субекваторіальні типові і вологі саванні). Вони, у свою чергу, представлені 7 групами ландшафтів: 1 — низинні алювіальні рівнини; 2 — низинні лесові рівнини; 3 — низинні (місцями височинні) пластові рівнини на неогенових і палеогенових континентальних відкладах; 4 — височинні пластові й пластово-моноклинальні рівнини на мезозойських і палеозойських пухких відкладах; 5 — височинні останцеві пісковикові плато; 6 — височинні цокольні рівнини на кристалічних породах докембрійських щитів; 7 — височинні лавові плато.

У фізико-географічному відношенні територію Парагваю можна розділити на 2 великих райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом. Парагвай розділений на дві нерівних частини річкою Парагвай. Низовина Чако на захід від річки Парагвай. Пустельний край, що лежить під південним тропіком, з жарким і посушливим кліматом, займає близько 60 % площі країни. Плато Орієнте між річками Парагвай і Парана. На сході, де зосереджена основна частина населення, знаходяться родючі рівнинні землі та субтропічні ліси. Майже всі парагвайці, які живуть в цих місцях, займаються скотарством і вирощуванням цукрової тростини, рису, кави та сої.

Див. також Південна Америка

Примітки

Література

Українською

Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Дахно І. І., С. М. Тимофієв. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6

Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. Посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7 Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с. Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4 Маринич О. М., Шищенко П. Г., Пащенко В. І. Фізична географія світу : Підручник. — К. : Вища школа, 2002. — 463 с. — ISBN 966-642-018-4 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1

Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Шищенко П. Г., Топчієв О. Г., Шевченко І. В. Фізична географія материків і океанів : Навч. посібник. — К. : Академвидав, 2010. — 264 с. — ISBN 978-966-8226-96-4

Англійською

Російською Парагвай //

Парагвай //

Посилання

Параґвай, Республіка Параґвай / О. В. Гладкий // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882643.

 — карти ґрунтового покрову Парагваю.