Рух Опору у Франції або Французький (внутрішній) опір () — рух опору, організована протидія проти окупації Франції нацистською Німеччиною в період Другої світової війни (1940—1944 роки).
Французький рух Опору включав у себе: антинацистську бойову діяльність партизан (макі́ , ) на території Франції, диверсії проти німецьких військових, саботаж; розповсюдження антинімецької інформації та пропаганди; приховування від представників окупаційної влади діячів Руху, вояків союзницьких держав, інших категорій переслідуваних: євреїв і комуністів; діяльність поза межами Франції з налагодження контактів і укріплення союзу з антигітлерівською коаліцією і національною владою в колоніях — організація «Франція, що бореться» генерала де Голля значною мірою координувала і підпільну діяльність всередині країни.
Політичні рухи і спілки, що входили до складу Французького Опору, не були однорідними, вони об'єднували людей найрізноманітніших, в т.ч. і радикальних, поглядів. Головним об'єднавчим мотивом для усіх учасників Руху Опору — від правих і консервативних католицьких спілок і до комуністів і анархістів — була незалежна Франція, вільна від фашистських окупантів.
У діяльності Французького Руху Опору взяло участь чимало іноземців, як осілих у Франції емігрантів, в т.ч. російських, так і спеціальних загонів закордонних партизанів (зокрема, величезну роль у русі відіграли іспанські партизани). Французький Рух Опору підтримувало британське Управління спеціальних операцій (), що надсилало до Франції своїх агентів.
Також значну роль в русі зіграли іспанські партизани (анархісти, комуністи, ліві республіканці, баскські націоналісти), що евакуювалися з переможеної Республіки і мали військовий досвід.
Іспанські партизани У департаменті Ларьеж 14-й іспанський партизанський корпус зіграв головну роль у вигнанні німців. У червні 1944 року корпус атакував німецькі конвої і визволив декілька сіл, після чого узяв штурмом Фуа, німецький штаб в цьому районі. Сильний німецький загін зробив контратаку, але потрапив в засідку. Незважаючи на свою чисельну перевагу, німці були накриті кулеметним вогнем, і 1200 німецьких солдатів здалися в полон. Відоме зіткнення сталося, коли німці відходили з Марселя через область Гард. Загін з 32 іспанців і 4 французів атакував німецьку колону 22 серпня 1944 року в місті Ла Мадлен. Іспанські бійці Опору убили в Парижі генерала фон Шаумберга, паризького коменданта і генерала фон Ріттера, який відповідав за примусовий набір робітників на німецькі заводи. Більш ніж чотири тисячі іспанців взяли участь в макистському повстанні в Парижі 21 серпня 1944 року. Незабаром їх підтримали регулярні армійські загони з нормандського плацдарму
Єврейська бойова організація У рядах опору билися також французькі євреї, що створили організацію фр. Organisation Juive de Combat. Серед них були немало емігрантів з Росії. У партизанській південній зоні під ім'ям «Режин» воювала і загинула в 1944 році Сарра Кнут (уродженна Аріадна Скрябіна) дружина єврейського поета і учасника опору, Давида Кнута. Посмертно вона нагороджена військовим хрестом і медаллю опору, пам'ятник Саррі Кнут встановлений у Тулузі.
Деякі патріотичні організації опору
Щорс (загін) Об'єднаний Рух Опору Ліберасьон-сюд Комба Фран-тірер
Відомі діячі Шарль Марлі Жан Мулен Жан Абат Пьер Марія (Скобцова) Едмон Дебомарше
Джерела, посилання і література Українці у французькому Русі опору / «Машина часу» на youtube (відео) Обвалили нацистський фронт і пустили американців на Рейн: історія українських партизан у французькому Русі опору / доповнена письмова версія відео
, Том 9, 1980, стор. 528-529 Henri Michel et Marie Granet, Combat. Histoire d’un mouvement de Résistance, Presses universitaires de France, 1957 Alya Aglan, La Résistance sacrifiée. Histoire du mouvement Libération-Nord, Flammarion, 1999 Alya Aglan, Mémoires résistantes. Le réseau Jade-Fitzroy (1940-1944), éd. du Cerf, 1994 Jean-Marc Berlière et Franck Liaigre, Le Sang des communistes, Paris, Fayard, 2004 Олег Олійників. Українці на фронтах Другої світової.— Чорноморські новини, № 039 (21611), четвер, 21 травня 2015 року