Сале́рно () — муніципалітет і місто в Італії, регіон Кампанія, Салернська провінція. Адміністративний центр провінції. Розташоване на південному заході країни, на березі Салернської затоки Тірренського моря. Колишня столиця Салернського князівства. Головна окраса міста — Салернський собор, що має статус малої базиліки. У середньовіччі прославилося завдяки Салернській медичній школі. Патрон міста — апостол Матвій, зображений на міському гербі. Населення — 135,603 особи (2014).

Назва Салерно (, /saˈlɛrno/) — сучасна італійська назва. Ірнті () — етруська назва. Салернум () — назва римських часів Сал'єрне (, /sɑˈljernə/) — назва на місцевому діалекті.

Географія Місто розташоване в північно-західній частині долини річки Селі, на початку узбережжя Амальфі. Річка Ірно перетинає центральну частину Салерно.

Клімат середземноморський, з жарким і відносно сухим літом (30 °C у серпні) і дощовою осінню і зимою (8 °C у січні). Зазвичай близько 1000 мм опадів на рік. Сильний вітер, який приходить з гір у бік затоки Салерно, робить місто дуже вітряним (здебільшого в зимовий час). А проте, це дає Салерно перевагу й воно є одним з найсонячніших міст в Італії.

Сусідні муніципалітети

Бароніссі Кастільйоне-дель-Дженовезі Кава-де'-Тіррені Джиффоні-Валле-П'яна Пеллеццано Понтеканьяно-Фаіано Сан-Чипріано-Пічентіно Сан-Манго-П'ємонте В'єтрі-суль-Маре

Клімат Найбільші скупчення опадів спричинені Атлантичним циклоном, які часто сприяють утворенню зони низького тиску з мінімальним тиском на Тірренському морі.

Орографія території означає, що місто часто потерпає через вітри. Повітряні потоки з півдня на південний захід стикаються з природним бар'єром гір Латтарі, а потім навпаки, струми з півночі направляються в долину Дельірно, яка діє як воронка. Перше явище породжує вітри певної інтенсивності, особливо в період між літом і восени, другий є загальним явищем у зимовий час.

Історія

Салерно відоме завдяки навчальному закладу Школа в Салерно. У 16 столітті, за часів правління сімейства Санверіно, члени якого належали до найбільших феодалів у Південній Італії, місто стало великим центром науки, культури та мистецтва. Родина Санверіно найняла декілька з найбільших інтелектуалів того часу.

Пізніше, в 1694 році, у місті сталося декілька катастрофічних землетрусів, а потім настав період іспанського правління, який тривав до 18-го століття. Після цього Салерно стало частиною Партенопійської Республіки.

У новітній історії міста присутній король Італії, який переїхав з Риму в 1943 році після того, як Італія уклала мир із союзниками в Другій світовій війні. Короткий час місто було «столицею» Італії.

Нині Салерно є важливим культурним центром у Кампанії та Італії загалом, його відрізняє довга й багата історія. Місто має багату і різноманітну культуру і розділено на три різні області: середньовічний сектор, сплановану в 19 столітті область, і більш густонаселені післявоєнні області з багатоквартирними будинками.

Населення У 2007 році в Салерно налічувалося 140 580 мешканців, з яких 46,7% становили чоловіки та 53,3%  — жінки. Частка неповнолітніх (діти у віці 18 років і молодше) склала 19,61% населення порівняно з 21,86% пенсіонерів. Середній вік жителів Салерно становить 42 роки. У період між 2002 і 2007 роками населення Салерно зросло на 2,02%, а в Італії загалом  — на 3,85%. У 2006 році 98,05% населення були італійцями. Найбільші групи іммігрантів приїхали з інших європейських країн (зокрема, з України та Польщі) — 1,20%. Також є невелика кількість вихідців з Північної Африки, азійці та мігранти з Північної і Південної Америки. Населення переважно римо-католики.

9 жовтня 2016 року історичний Храм Святого Апостола Андрія передано для служіння і потреб українській громаді приходу УГКЦ.

Уродженці Нікола Аббаньяно (1901—1990) — італійський філософ-екзистенціаліст. Джузеппа Барбапіккола (1702—1740) — італійська натурфілософиня, поетеса та перекладачка. Джузеппе Гальдеризі (* 1963) — відомий у минулому італійський футболіст, нападник, згодом — футбольний тренер. Массімо Філарді (* 1966) — італійський футболіст, захисник, згодом — футбольний тренер. Андреа Фортунато (1971—1995) — італійський футболіст, захисник. Йоле Ф'єрро (1926—1988) — італійська акторка.

Галерея

Примітки

Бібліографія Crisci, G. Salerno sacra: ricerca storica. Salerno: Edizioni della Curia arcivescovile, 1962. Musi, A. Salerno moderna. Salerno: Editore Avagliano, 1999.

Посилання