Петро́ Дмитрович Шеке́рик-До́ників (20 квітня 1889, село Голови, тепер Верховинщина, Україна — не раніше 1940) — український гуцульський громадський і політичний діяч, етнограф, письменник, самоврядовець. Учасник Визвольних змагань.
Життєпис Народився на Гуцульщині в селянській сім'ї. Закінчив 4-річну однокласну школу. Потім займався самоосвітою (завдяки вчителеві Луці Гарматію).
У 1908—1910 роках перебував на військовій службі у 24-му піхотному полку у місті Коломиї. Завдяки його старанням у підрозділі солдатам-українцям дозволили розмовляти рідною мовою. Брав активну участь у створенні та діяльності гуцульського театру в селі Красноїлля (Верховинський район, Івано-Франківщина) під керівництвом Гната Хоткевича. Коли Гнат Хоткевич вирішив заснувати у Харкові майстерню для виготовлення гуцульських виробів, Петро Шекерик-Доників допомагав йому відправляти на Східну Україну гуцульських майстрів.
Після одруження з Катериною Боднарук у 1911 році поселився в селі Жаб'є (зараз смт Верховина, Івано-Франківщина), де активно брав участь у січовому русі.
Був знайомий з Михайлом Коцюбинським (їх познайомив Володимир Гнатюк), допомагав йому разом з Лукою Гарматієм вивчати життя гуцулів, збирати матеріали для написання роману «Тіні забутих предків»Романенчук Богдан. Володимир Гнатюк, 1871—1926 // .
У 1914 році служив при 36-му піхотному полку, а також санітаром у військовому госпіталі. Був активним діячем Української Радикальної Партії. Цього ж 1914 року Петро Шекерик-Доників організував набір добровольців до Легіону Українських січових стрільців. У 1918—1919 роках був делегатом Української Національної Ради ЗУНР від повіту КосівЛитвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 87. та Трудового Конгресу в Києві. Брав участь у святкуванні Злуки ЗУНР і УНР на Софійському майдані. У парламенті ЗУНР працював у складі шкільної комісіїТам само. — С. 101.. За завданням отамана Никифора Гірняка́ виїжджав до Повстанської армії генерала Михайла Омеляновича-Павленка з пропозицією об'єднання з УГАТам само. — С. 280..
26 жовтня 1919 року організував осередок товариства «Січ» у Кам'янці-Подільському.
У 1919 році гостював у себе та допомагав Вільгельмові Габсбургу (Василеві Вишиваному) під час його перебування в Карпатах, де його переслідувала румунська влада.Лариса Стрельська До життєпису Вільгельма Габсбурґа (Василя Вишиваного)
6 червня 1919 року був заарештований румунами. 6 вересня 1919 року його випустили, і Петро Шекерик-Доників повернувся на Гуцульщину, звідки потім виїхав на Східну Україну, де брав участь у боротьбі з денікінцями та більшовиками.
У травні 1920 р. заснував осередок товариства «Січ» у місті Вінниці. Провів підготовку щодо організації 50 «Січей» у колишній Подільській губернії. Влітку 1920 року поїхав на Закарпаття, де піклувався долею гуцулів-утікачів з-під польського гніту. У 1921 році повернувся до Жаб'я, де намагався відродити січовий рух.
Впродовж 1920-30-х років Петро Шекерик-Доників продовжував підтримувати дружні стосунки з Василем Стефаником, Марком Черемшиною, Антоном Крушельницьким, Андрієм Чайковським.
У 1928–1930 роках був послом до польського сейму, де всіма можливими засобами захищав інтереси українства.
15 травня 1940 року Петро Шекерик-Доників, разом з сином Андрієм, був заарештований та звинувачений у антирадянській діяльності. Вилучену під час обшуку літературу спалили 2 червня 1940. 11 жовтня 1940 «особлива нарада» НКВД засудила Петра Шекерика-Дониківа до восьми років тюрми. Згодом його було заслано до Росії. Подальша доля невідома.
Згідно з рішенням Івано-Франківської обласної прокуратури від 12 серпня 1989 р. реабілітований посмертно ДАІФО. Ф. 2157. Оп.2. спр. 4541-П. арк. 69..
Творчість Шекерик-Доників таки написав понад сотню оповідань про опришків, а в 1913 році видав невелику книжку «На дні озера».
Найзначнішим його твором визнано роман «Дідо Иванчік», написаний гуцульським діалектом української мови. Роман вдалося цілком віднайти лише в 1999 році. Переховуючи текст від радянської влади, спочатку дружина Параска закопала рукопис, вмістивши в бідон, кілька разів переховувала його, а далі заповіла доньці. Після ретельного опрацювання твір надрукували 2007 року. Але в ньому бракувало кількох розділів у третій частині. Віднайшли втрачене 20 років по тому. Ще один згорток списаного паперу віднайшла також дочка Анна. У 2020 р. у видавництві «Discursus» роман «Дідо Иванчік» вийшов повним виданням (з віднайденими розділами) гуцульським говором і в перекладі Івана Андрусяка сучасною літературною мовою.
У 2023 р. видавництво «Discursus» видало книжку Петра Шекерика-Дониківа «Опришки. Народні оповідання».
Він був чи не першим, і точно найвидатнішим журналістом Гуцулії того часу. Для щорічного «Гуцульского калєндаря» писав про побут, традиції до свят, видатні події. Сам і видавав часопис у Жаб'ї (теперішня Верховина).
Сім'я Син Андрій (9 вересня 1912 — 20 грудня 1980) — громадський діяч. 15 травня 1940 був заарештований більшовиками разом із батьком, засуджений до розстрілу. У тюрмі вдало імітував хворобу, через що його перевели до психіатричної лікарні, звідки він утік. Під час німецької окупації працював у Київській управі (1941). У 1944 році виїхав до Баварії, а в 1950 — до США. Похований на українському кладовищі у , Філадельфія.Ольга Свідзинська. Шекерик-Доників Андрій, громадський діяч — 100 кроків, 12.09.2017.Фото могили Андрія Шекерика-Дониківа — Facebook. Архів 21.10.2019
Вшанування пам'яті У червні 2018 року у будинку селища Верховина, де проживав Петро Шекерик-Доників, створено музей його пам'яті.
4 серпня 2024 року у селищі Верховина встановили кінний пам'ятник Петру Шекерику-Дониковому.
Примітки
Джерела Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Львів : Інститут українознавства НАНУ, вид-во «Олір», 1995. 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9. Шекерик-Доників Петро // — Т. 10. — С. 3837.
Посилання
Шекерик-Доників П. Дідо Иванчік. Гуцульщина: Верховина, 2007. 496 с. Карп'юк В. З Гуцульщини: Петро Шекерик-Доників. URL: zbruc.eu (дата звернення: 19.07.2013) На честь письменника-патріота Гуцульщини Петра Шекерика-Доникового назвуть школу у Верховинському районі. URL: https://zik.ua/news/2009/04/24/na_chest_pysmennykapatriota_gutsulshchyny_petra_shekerykadonykovogo_nazvut_178547 (дата звернення: 28. 02. 2019) Січовий рух у Галичині й на Буковині (1900—1914 рр.). Шекерик-Доників Петро (1889—1940) URL: http://otherreferats.allbest.ru/history/00001613_9.html (дата звернення: 28.02.2019) В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки