Нарин (також Алабугатуз, , ) — річка в Середній Азії. Протікає територією Іссик-Кульської, Наринської, Джалал-Абадської областей Киргизстану та Наманганської області Узбекистану.
При злитті з Карадар'єю() утворює річку Сирдар'ю.
Гідрографія
Довжина Нарину — 807 км, площа басейну 59,9 тис. км². Утворюється злиттям річок Великий Нарин і Малий Нарин, які беруть початок у льодовиках Центрального Тянь-Шаню. Тече в міжгірський долині, місцями у вузьких ущелинах. Середня витрату води вище міста Уч-Курган — 480 м³/с, зважених наносів — 760 кг/с. Живлення льодовиково-снігове. Повінь з травня по серпень. Максимальний стік у червні — липні. У верхів'ях замерзає. Мінералізація води 200—500 мг/л, збільшується до гирла, особливо в межень. У верхів'ях річки розташовано Наринський заповідник площею 24 200 га.
Господарча діяльність
Вода використовується на зрошення. З Нарину беруть початок Великий Ферганський канал і Північно-Ферганський канал. Річка має значні енергетичні ресурси: на ній розташовані Токтогульська ГЕС, Ташкумирська ГЕС, Камбаратинська ГЕС-2, Учкурганська ГЕС, Курпсайська ГЕС, Шамалдисайська ГЕС, з відповідними водосховищами. Будується каскад Верхньо-Наринських ГЕС.На берегах річки розташовані міста: Нарин, Таш-Кумир, Уч-Курган.
Посилання
Rivers Network : Naryn river watersheds - webmap