Фю́рер ( , «провідник»; пишеться Fuehrer, коли умлаут недоступний) — слово, що має однозначний переклад з німецької мови і означає «вождь»Мюллер В. Великий німецько-український словник./Близько 170 000 слів та словосполучень.— К.: Чумацький Шлях, 2005.— 792 с..
У комуністичній пропаганді різними мовами в СРСР не перекладалось і вживалося з метою підкреслити негативний, зневажливий відтінок у ставленні до особи.
Як правило, використовується щодо вождя і голови уряду () Німеччини Адольфа Гітлера, що офіційно носив цей титул. У Третьому райху слово «фюрер» було складовою частиною назв різних звань і посад (наприклад, штурмбанфюрер, групенфюрер і т. інш.).
Вживається щодо керівників держав з певними політичними режимами.
У наш час може вживатися (часто іронічно) стосовно голів різних екстремістських організацій. Слово «фюрер» також входить до складу складних слів, що позначають посади в комерційних організаціях (наприклад, — комерційний директор).
Також слово фюрер використовується в перекладах (зокрема, в українському) аніме і манги «Сталевий алхімік» (Кінг Бредлі, глава держави) і офіційно в аніме і манзі «Saber Marionette J» (Фауст, глава держави).
Історія Коли 87-літній президент Німеччини Пауль фон Гінденбург був вже у стані агонії, уряд Німеччини прийняв 1 серпня 1934 року «Закон про верховного голову німецького райху» () про об'єднання посад президента країни та канцлера (голови уряду) і передачу повноважень президента діючому канцлеру Адольфу Гітлеру:
На думку деяких дослідників ця дія мала неконституційний характер, бо, згідно із законом від 17 грудня 1932 року, функції президента до обрання нового шляхом загальних виборів мав виконувати голова Верховного суду.
19 серпня на референдумі німецькі виборці схвалили закон про об'єднання посад президента і райхсканцлера, що практично означало державний переворот. Із 45,2 млн виборців (99 % взяли участь у голосуванні) 38,1 млн (89,9 %) підтримали А. Гітлера і лише 4,2 млн. (близько 9 %) голосували проти.
Згідно із законом, нова посада фюрер і райхсканцлер () об'єднала посади президента і канцлера, зробивши Гітлера одноосібним правителем Німеччини.
За часів правління націонал-соціалістичної партії широко пропагувався і був запроваджений у державному будівництві «фюрерпринцип» — «принцип вождизму» (від Führer—вождь) (), одним з найвідоміших гасел якої був «Один народ, одна держава, один вождь» ().
Сучасне використання Сильні асоціації з нацизмом привели до того, що в сучасній Німеччині слово «фюрер» мало вживається в первинному сенсі («вождь», «лідер»). Проте воно є складовою частиною багатьох слів. Наприклад: Lokführer (машиніст), Spielführer (капітан команди), Führerschein (посвідчення водія), Parteiführer (партійний лідер, керівник) і т. д.
У підручниках з німецької мови, якими користувалися у навчальних закладах Радянського Союзу Леніна називали «фюрером світового пролетаріату» (), а також «фюрером петербурзьких марксистів» Григор'єва Л. А., Харитонова І. Я. Eleventares Deutsch. Вступникам до вузів. Вид. 3-тє, перероб. і доповн.— К.: Вища школа, 1978.— С. 189, 192..
Примітки
Посилання Фюрер //