Ву́лиця Ге́тьмана Павла́ Скоропа́дського — вулиця в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від площі Українських Героїв до залізничного шляхопроводу (продовженням є вулиця Митрополита Василя Липківського).

Прилучаються вулиці Велика Васильківська, Євгена Чикаленка, Антоновича, Терещенківська, парк імені Тараса Шевченка, вулиці Володимирська, Тарасівська, Паньківська, Микільсько-Ботанічна, Назарівська, Саксаганського, Жилянська, Сім'ї Прахових, Вокзальна.

Історія Вулиця виникла в 1850-ті роки під назвою Шулявська, оскільки пролягала в бік місцевості Шулявка. 1891 року отримала назву Караваєвська — на честь хірурга Володимира Караваєва, у зв'язку з 50-річчям його діяльності в Київському університеті.

1909 року вулицею прокладено трамвайну лінію в бік Солом'янки (існувала до 1987 року).

З 1920 року — вулиця Толстого, на честь російського письменника Льва Толстого. Під час німецької окупації міста у 1942–1943 роках — вулиця Шевченка (Шевченко-штрассе)Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). —  : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213. Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО. Ф. Р-2359. Оп. 3. Спр. 7. Арк. 36.. З 1944 року мала назву вулиця Льва Толстого.

Сучасна назва на честь Гетьмана Павла Скоропадського — з березня 2023 року.

Пам'ятки архітектури, історично та архітектурно значні споруди № 1 (1897—1898) — прибутковий будинок доктора медицини Ізраїля Бендерського, зведений за проєктом архітектора Миколи Казанського. № 5 (1953) — архітектори С. Андрієвський, В. Успенська. № 7 (кінець XIX — початок XX століття) — колишній маєток Терещенків, зведений за проєктом архітектора Петра Бойцова. № 9 (середина XIX століття) — будинок, в якому у 1879 році зупинявся Лев Толстой. Двоповерховий цегляний будинок, фасад потинькований. Вікна прикрашені декративними ліпними наличниками. Парадний вхід — у центральній частині будинку. Дом, в котором останавливался Толстой Л. Н. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 16. ISBN 978-966-8325-87-8 . № 11/61 (1911—1912), був відомий у Києві під назвами «професорський будинок», оскільки тут мешкали професори Київського університету, та «будинок Мороза» (архітектори Зекцер і Торов). № 14 (1847, метеорологічна станція університету), зведена у 1847 році за проєктом архітектора Олександра Беретті. № 57 (2009—2012), хмарочос «101 Tower».

Також історичну та архітектурну цінність мають будинки № 3, 5, 8, 12, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 27, 29, 41, 43, 55, 59.

Персоналії За спогадами Уласа Самчука, під час ІІ Світової війни, в 1941—1942 роках на цій вулиці жили декілька визначних діячів Організації Українських Націоналістів: Олег Ольжич, Олена Теліга та Іван Рогач. Улас Самчук пише про це в книзі своїх спогадів — «На коні вороному». В будинку № 7, в мешканні 56, протягом 1941—1942 років мешкала Олена Теліга. В будинку № 9 1879 року під час свого єдиного візиту до Києва зупинявся Лев Толстой. В будинку № 10, в 1941—1942 роках жив Іван Рогач. В будинку № 15 протягом 1941—1942 років у родині Василя та Євдокії Скорупських жив Олег Кандиба (Ольжич). Також в цьому будинку в різний час мешкали Григорій Верьовка, Михайло Старицький, Ніна Крутікова з доньками Світланою та Тетяною Рудими. В будинку № 25 з 1951 по 2004 рік жив і творив поет-гуморист Павло Глазовий. В будинку № 25 в квартирі № 104 мешкав художник Казимир Агніт-Следзевський та його родина, зокрема, донька — лікарка-кардіолог Ірина Следзевська. В будинку № 35 мешкав Зарубін Олександр Миколайович — член УЦР, генеральний секретар пошти і зв'язку. В будинку № 97 мешкав Євген Чикаленко — видатний український меценат, один з ініціаторів створення Української Центральної Ради.

Зображення

Примітки

Посилання

Джерела

Островська Г. Б. Неспешные прогулки по Киеву:: Улица Толстого