Інси́гнії (, множина від insigne — «знак, символ») — найчастіше дорогоцінні предмети, що є ознаками влади (атрибутами державності), гідності, спеціальної відзнаки. Близьким за значенням терміном є клейноди.
Інсиґнії були відомі ще за часів єгипетських фараонів (ґирлиґа і ціп).
Інсигнії римських імператорів, запозичені, як припускають, у етрусків, складалися з золотої корони, крісла слонової кістки і 12 лікторів, що супроводжували монархів. Ці інсиґнії збереглися і в Римській республіці, й були знаками розрізнення консулів та інших вищих магістратів.
Інсигнії імператорів Священної Римської імперії представляли повний комплект верхнього і нижнього одягу: широка стола, пояс, панчохи, сандалі і рукавички, корона, скіпетр і держава; сюди належали також 3 мечі, скриня мощей і Євангеліє. Окремі частини священно-римських інсиґній відносяться до різних часів, виткані й вишиті частини — робота сицилійських сарацинів, як, наприклад, чудова мантія 1133 року. 1424 року інсиґнії віддані у вічне зберігання місту Нюрнбергу; з початку XX століття вони зберігалися у Відні.
Інсигніями також називають зовнішні відзнаки релігійних орденів та інших організацій, що претендують на якесь (найчастіше на «таємне») значення та місію. У Папи Римського — тіараhttp://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf Інсиґнії ] //
В Україні інсігнії чи клейноди відомі з археологічних розкопок ще з Кам'яної доби як кам'яні булави та топірці. У княжу добу князівськими інсігніями були знамена, зброя, печатки, оздоблені різними варіантами тризуба. У козацьку добу інсігніями-клейнодами були корогви, булави, пірначі, бунчуки, гербові печатки, сурми, литаври. Вище духівництво має за інсігнії митру, патериці, панагії.
Примітки
Див. також Клейноди Козацькі клейноди Регалія
Джерела та література М. Ф. Дмитрієнко. Інсигнії // Інсигнії Риму Інсигнії