Хілон Лакедемонянин () — спартанський політик, реформатор і законодавець, елегійний поет доби архаїки, один із «семи мудреців».
Походив із знатного ахейського роду, проте це не завадило йому досягти найвищої влади у дорійській Спарті.
З іменем Хілона пов'язують радикальні зміни у внутрішній та зовнішній політиці Лакедемона. Насамперед йдеться про реформу ефората, після якої ефори почали головувати в апеллі і остаточно підпорядкували собі царську владу, запровадження обов'язкових сисситій (які раніше були більш-менш добровільними) та інших заходах, спрямованих на перетворення Спарти на «громаду рівних», що втілилися у так званих Малих РетрахCartledge P. Sparta and Lakonia, с.139.. Деякі дослідники вважають Хілона автором Малих Ретр, що з політичних міркувань приписав їх ЛікургуМустафін О. Влада майдану. Хто і навіщо винайшов демократію. К., 2016, с.38.
Саме за наполяганням Хілона, спартанці швидше за все відмовилися від приєднання нових земель і створили, натомість, Пелопоннесський союзHuxley G.L. Early Sparta, с.69.
За часів Хілона Спарта починає свою боротьбу з тиранами. Згідно з уривком папірусу, знайденим у 1911 році, Хілон разом з царем Анаксандрідом II скинули тирана Сікіона Есхіна та тирана Афін Гіппія. Оскільки вигнання Гіппія сталося вже після смерті Хілона та Анаксандріда, існує версія, що в папірусі йде мова про Гіппія тирана Мегар.
У 556 року до н. е. Хілон став ефоромАполлодор, 244 °F 335 cЕвсевій Кесарійський, II, 96 — 7. За легендою, цим був дуже незадоволений його брат, який сам жадав стати ефором, Хілон відповів: «Це тому, що я вмію виносити несправедливості, а ти ні».
Хілон склав елегічні вірші у двісті строк, вважав, що чеснота людини в тому, щоб міркуванням досягати передбачення майбутнього.
За переказом, в старості Хілон зізнався, що не знає за собою жодного протизаконного вчинку за все своє життя, а сумнівається тільки в одному: коли судили його друга, він засудив його за законом, але товариша свого умовив його виправдати, бо він служив і закону, і дружбі.
Особливу славу меж греків принесло Хілону пророцтво про острів Киферу. Познайомившись з тим, який він є, Хілон вигукнув: «Краще б йому не виникати або, виникнувши й потонути!» передбачення це справдилось: Демарат, спартанський вигнанець, порадив Ксерксу зупинити свій кораблі, і якщо б Ксеркс послухався, то Греція потрапила б у полонГеродот, VII, 235. Потім Нікій в Пелопоннеську війну, відбив цей острів, заподіявши лакедемонянам великої шкоди.
Хілон помер у глибокій старості від надмірної радості, вітаючи свого сина з перемогою у кулачному бою на Олімпійських іграхДіоген Лаертський, I, 3, 72.
У сучасній науці існують різні погляди на відносини Хілона з спартанським царем Анаксандрідом II. Існують версії як про дружбу, так і про ворожнечу.
Гноми Хілона «Не дозволяй язику своєму випереджати твою думку». «Про мертвих слід говорити лише добре».Цю фразу Хілона Діоген Лаертський в трактаті «Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів» подає як «τὸν τεθνηκότα μὴ κακολογεῖν». В пізніх римських авторів вона перетворилася на вислів «De mortuis aut bene, aut nihil» (про мертвих — або добре, або нічого). Популярна легенда додає до цього вислову ще й завершення «окрім правди», яке, однак, не згадане в жодному з давніх джерел. «Пробним каменем випробують золото, а золотом випробовують людину». «Наймудрішому філософу важко відповідати на дурні питання». «Будь стриманий на язик, особливо в застіллі». «Уникайте ганебного». «На святкування до друга йди повільно, поспішай, коли він у біді» . (Щодо судочинства) «Краще обирай покарання, ніж кару (страту), бо перше засмутить людину один раз, а друге назавжди.» «Не погрожуй: не чоловіча се справа». «Добре керувати у своєму домі».
Примітки
Джерела