Ма́ріу Рау́л ді Мора́їс Андра́ді (; , Сан-Паулу — , там само) — бразильський письменник, фольклорист, музикознавець і фотограф. Один із засновників . Розглядається як основоположник бразильської модерністської поезії. Як науковець став піонером у галузі етномузикології. Протягом двадцяти років Андраді був центральною фігурою сан-паульського авангардного руху. Великим попитом користувалися його фотографії та есеї на найрізноманітніші теми, від історії до літератури та музики.

Музикант за освітою, що здобув визнання як літератор, Андраді брав особисту участь практично в усіх напрямках, пов'язаних із модернізмом у місті Сан-Паулу, зокрема був учасником ― модерністських художників і письменників, які працювали разом між 1922 і 1929 роками. Крім того, Андраді був одним з головних організаторів фестивалю «Тиждень сучасного мистецтва» (1922), що започаткував новий етап у розвитку літератури й . Ідеї, що лежали в основі цього фестивалю, були детальніше розкриті у його збірці поезій ().

У 1928 році, після роботи викладачем музики та газетним оглядачем, Андраді опублікував свій великий соціально-критичний роман , що досліджував складнощі бразильської ідентичності. Роман, написаний народною мовою у стилі т.зв. «магічного реалізму», широко оцінюється як фундаментальний текст бразильського модернізму.

Творча й наукова діяльність Андраді велася нерівномірно, часто перериваючись через зміни у відносинах Андраді з бразильським урядом. Андраді стикався з численними труднощами у добу Варґаса, яка характеризувалася репресивним політичним кліматом.

Наприкінці життя став засновником і директором . Після смерті письменника офіційне визнання його спадку стримувалося через напружені взаємини з режимом Жетуліу Варґаса. Творчий і науковий доробок Андраді почав широко вшановуватися в Бразилії лише після виходу його «Повного зібрання поезій» у 1955 році. 1960 року ім'ям Андраді була названа муніципальна бібліотека Сан-Паулу.

Біографія

Ранні роки Маріу ді Андраді народився в місті Сан-Паулу (де прожив майже все своє життя), у будинку за адресою вулиця Аврора, 320. У цьому ж будинку проживала його сім'я: батько — Карлус Ауґусту ді Андраді, мати ― Марія Луїза ді Алмейда Лейчі Мораес ді Андраді. З ранніх літ демонстрував видатні здібності до музики, вважався піаністом-вундеркіндом. 1911 року його зарахували до . Формальну освіту Андраді здобув лише в галузі музики, втім, він самостійно вивчав історію, мистецтво і, головним чином, поезію. Змалку досконало володів французькою мовою, ще в дитинстві прочитавши Рембо й інших основних французьких поетів-символістів.

У 1913 році його брат Ренату, якому тоді було чотирнадцять, помер від удару, отриманого під час гри у футбол, що стало великим шоком для Маріу. Андраді покинув консерваторію та разом із родиною переїхав на ферму в . Повернувшись, він виявив, що його вміння грати на фортепіано погіршилося через тремор рук. Попри це, він закінчив консерваторію, але більше не виступав, натомість почавши вивчати спів та музичну теорію з наміром стати вчителем музики. Водночас почав серйозніше цікавитися літературою. 1917 року, по закінченні навчання, Андраді опублікував свою першу поетичну збірку віршів — . Збірка демонструвала еволюцію бразильської самосвідомості автора, яка, втім, розвивалася в межах загальної тенденції для національної поезії того часу — у тісному зв'язку з європейською, зокрема французькою, літературною традицією.

Після того, як його перша публікація не викликала значного резонансу, Андраді вирішив розширити сферу своїх творчих інтересів. Він покинув Сан-Паулу й вирушив у сільську місцевість. Він розпочав серйозну роботу з документування історії, культури та, насамперед, музики бразильської провінції, як у Сан-Паулу, так і на Північному Сході. З тої пори, збиранням Андраді займатиметься до кінця життя. Крім того, він публікував нариси в сан-паульських газетах, подеколи ілюструючи їх власними фотографіями.

У перервах між подорожами Андраді викладав фортепіано в Консерваторії. За повідомленнями дослідниці , Андраді був учнем поета Венсеслау ді Кейруса, що навчав його естетики, і після смерті Кейруса в 1921 році, Андраді замістив його проферську посаду в Консерваторії. Маріу ді Андраді був автором лише однієї пісні, під назвою .

Примітки

Література

Посилання Biography from releituras.com (in Portuguese). Official site, Mário de Andrade Library, São Paulo Online, English-language presentation of Andrade's Mission for Folklore Research Barra Funda, S. Paulo