Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» — одне з провідних підприємств металургійної галузі, третій за масштабами виробник металопродукції в Україні.
Загальна інформація
Комбінат входить до десятки найбільших приватних підприємств України (2020), виробляє майже 11 % чавуну і сталі, а також 29,4 % листового прокату в Україні, постачає продукцію на зовнішній ринок.
ПАТ «Запоріжсталь» володіє повним виробничим циклом випуску металургійної продукції. У чотирьох доменних печах комбінат щорічно виплавляє 2,6 млн т чавуну високої якості для виробництва сталі, великогабаритного чавунного литва і товарного чавуну в чушках.
Характерною особливістю чавуну виробництва ПАТ «Запоріжсталь» є низький вміст у ньому сірки і фосфору, завдяки чому він має широкий попит на світовому ринку, а також на ринку України.
Основною експортною продукцією цього підприємства на початку XXI ст. є холоднокатаний сталевий лист у рулонах. Частка експорту в загальному обсязі реалізації становить близько 76 %. Комбінат поставляє продукцію до понад 50 країн світу. Серед країн-імпортерів — Китай, Туреччина, Філіппіни, Ізраїль, Малайзія, Італія, США, Росія, Польща, Йорданія.
Історія 16 листопада 1933 року відзначається як день народження комбінату «Запоріжсталь». Цього дня на доменній печі № 1 видано першу плавку чавуну. У 1935 році стала до ладу перша мартенівська піч, у 1937 році — слябінг.
У 1941 році, через початок німецько-радянської війни, роботу «Запоріжсталі» було зупинено, а згодом розпочалася його евакуація — металурги вивезли понад 50 тис т унікального металургійного обладнання, усі ешелони нараховували близько 10 000 вагонів. Інженер-конструктор Олена Семенівна Шеремет була відповідальною за упорядкування, евакуацію та збереження цінних креслень, проєктно-конструкторської документації «Запоріжсталі». На підготовку унікальних документів до евакуації пішло два тижні. Більшість проєктних матеріалів були американського походження, оскільки чимало обладнання для нового заводу закуповувалося у США й було в єдиному екземплярі. Втрата будь-якого креслення була критичною. Металурги виготовили 170 міцних ящиків, оббили їх усередині водонепроникним матеріалом, а зовні — металевою стрічкою, з метою заощадливого транспортування цінних креслень. Під грифом «Особливий вантаж» Олена Шеремет організувала евакуацію понад 150 000 креслень та кальок, які дбайливо завантажили у два залізничні вагони. 19 серпня 1941 року всю технічну документацію було відправлено на Схід. Майже місяць ешелон прямував, пробивався до безпечного місця, потрапляючи під обстріли німецьких військ. У вересні 1941 року вантажний поїзд прибув до Челябінська, проте через декілька днів знову вирушив у дорогу — до Магнітогорська. На місці тимчасової евакуації за цими документами запоріжсталівські промислові агрегати були змонтовані та введені в експлуатацію. Після закінчення німецько-радянської війни Олена Шеремет продовжила роботу в проєктно-конструкторському відділі, начальником механічного сектору та зробила чималий внесок у відновлення роботи «Запоріжсталі» — вже восени 1947 року завод випускав весь довоєнний асортимент продукції.
У 2009 році ПАТ «Запоріжсталь» мала 290,52 млн грн збитку вперше за останні роки. При цьому обсяг виробництва сталевого прокату зменшився порівняно з 2008 роком на 15 %, сталі — на 16,9 %, чавуну — на 16,8 %. Негативна динаміка спостерігалася і у 2010 році.
У складних умовах власники заводу Едуард Шифрін та Алекс Шнайдер вирішили його продати і найвигіднішим стала пропозиція групи російських інвесторів через державний «Зовнішекономбанк» запропонували власникам «Запоріжсталі» $1,7 млрд, чим завадили Рінату Ахметову викупити «Запоріжсталь» (він навіть вніс завдаток за завод). За оцінками аналітиків сума $1,7 млрд перевищує наявну вартість заводу.
1 серпня 2016 року зі складу ПАТ «Запоріжсталь» виведені три ремонтні цехи — механічний, ливарний і цех металоконструкцій. Вони утворили окремий завод — Запорізький ливарно-механічний завод (ТОВ «ЗЛМЗ»).
У травні 2017 року завод опинився у центрі розслідування журналістів Wall Street Journal, коли їм вдалось відстежити шлях грошей від російського «Зовнішекономбанку» до будівельного проєкту бізнес-партнера Президента США Дональда Трампа зі зведення готелю та «Башти Трампа» в Торонто, Канада. Коли пан Шнайдер отримав близько $850 млн за свою долю в «Запоріжсталі» від неназваного інвестора, частина отриманих грошей, на думку журналістів, була скерована на фінансування проєкту в Торонто. Участь Дональда Трампа, на той час — приватного підприємця, в проєкті була обмежена ліцензуванням власного бренду.
З 1 червня 2017 року зі складу ПАТ «Запоріжсталь» виведені ще три цехи ЦРМО-1, ЦРМО-2 (цехи ремонту металургійного обладнання) і ЦРЕМЦ (цех ремонту електрообладнання металургійних цехів) — вони увійшли до складу існуючого підприємства — ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» зі штаб-квартирою в Маріуполі.
Офіційно, основними акціонерами «Запоріжсталі» є ПрАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (71,24 %) і група компаній «Смарт-холдинг» (23,76 %)“ЗАПОРІЖСТАЛЬ” у 2024 році збільшив випуск прокату на 18%. 09.05.2025.
Підприємство працює в тісній кооперації з виробником коксу «Запоріжкокс» і виробником вогнетривів «Запоріжвогнетрив», які контролюються «Метінвест Холдингом»
Обсяги виробництва У 2013 році: агломерат — 5,574 млн т; чавун — 3,219 млн т; сталь — 3,819 млн т.
У 2018 році: агломерат — 6,360 млн т; чавун — 4,386 млн т; сталь — 4,107 млн т.
У 2023 році: чавун — 2,718 млн т; сталь — 2,466 млн т.
У 2024 році: чавун — 3,106 млн т; сталь — 2,891 млн т.
Фінансові показники 2008 рік — чистий прибуток — 47,655 млн грн.
2009 рік — чистий збиток — 290,520 млн грн.
2010 рік — чистий прибуток — 241,166 млн гривень.
Російське вторгнення в Україну (з 2022) У березні 2022 року, через загострення військових дій у регіоні, ПАТ «Запоріжсталь» зупинила роботу всіх доменних печей на комбінаті.
У квітні 2022 року доменні печі № 3 та № 4 вивели з гарячої консервації, і з того часу комбінат працював приблизно на 50 % потужності.
У 2023 році ПАТ «Запоріжсталь» готувалася відновити роботу доменної печі № 2. Плановою датою введення домни в експлуатацію була перша декада квітня 2023 року.
У 2024 році комбінат продовжував працювати в умовах близькості фронту та спричинених цим ризиків безпеки, суттєвої нестачі персоналу через мобілізацію та міграцію, значних обмежень енергопостачання, кризи на світових ринках та стагнації внутрішнього ринку сталі тощо.
23 грудня 2025 року, внаслідок масованих російських обстрілів по об'єктах енергетичної інфраструктури України, відбулося повне знеструмлення ПАТ «Запоріжсталь», що призвело до аварійної зупинки виробництва. Працівники підприємства здійснили оперативне перемикання на альтернативні джерела живлення та подальшу безпечну зупинку виробничих процесів відповідно до антикризового регламенту дій. Завдяки своєчасному реагуванню та професійним злагодженим діям персоналу, а також вжитим екстреним заходам з мінімізації позаштатних ситуацій, вдалося уникнути техногенної аварії та зменшити рівень викидів в атмосферу.
7 січня 2025 року, внаслідок тотального блекауту через російські обстріли української енергетики, комбінат «Запоріжсталь» вимушений був призупинити роботу. Металурги оперативно відреагували на знеструмлення, координуючи власні дії із Запорізькою ОДА та енергетиками регіону, а також відповідальними службами. Довелося призупинити всі виробничі потужності, тривали регламентні роботи зі стабілізації ситуації та підготовки обладнання до запуску у роботу, які є можливим. Головною передумовою відновлення роботи було стабільне зовнішнє енергоживлення.
11 серпня 2026 року, вночі, після завданої комбінованої масованої атаки по металургійному комбінату «Запоріжсталь» робота підприємства була призупинена, в Запорізькій області 12 серпня було оголошено жалобу. Про це повідомили група «Метінвест» та обласна влада. Балістичний удар застав працівників на шляху до укриття одразу після оголошення тривоги. Терористична атака забрала життя семи членів команди «Запоріжсталі», 24 людини отримали поранення.
27 серпня 2026 року російські війська завдали удару п'ятьма балістичними ракетами по зупиненому комбінату «Запоріжсталь», зокрема по доменному цеху, енергетичній, транспортній інфраструктурі та відкритих майданчиках підприємства.
У ніч на 12 вересня 2026 року російські війська втретє за останній місяць завдали балістичного удару по металургійному комбінату «Запоріжсталь». Чотири ракети влучили у виробничий майданчик підприємства. Внаслідок атаки травмувалися четверо працівників.
Попередні удари по комбінату відбулися 11 та 27 серпня. Після них підприємство досі не відновило виробництво. Попри це, вночі російські окупанти знову атакувала його балістичними ракетами.
17 вересня 2026 року, вдосвіта, окупанти знову поцілили двома балістичними ракетами по комбінату «Запоріжсталь». Епіцентри прильотів прийшлися на промислові майданчики цехів. Суттєво пошкоджено інженерні та залізничні мережі, технологічне обладнання та будівлі цехів. Загалом починаючи з серпня 2026 року окупанти застосували 17 балістичних ракет по підприємству. Це була четверта атака за трохи більше ніж місяць — системний терор проти української промисловості та людей.
Технологія і модернізація заводу
Комбінат виробляє гарячекатаний і холоднокатаний лист завтовшки 0,5-7,0 мм з вуглецевих, низьколегованих, легованих і неіржавіючих сталей. Близько 70 % продукції комбінату експортується більш ніж у 70 країн світу. Сталь, що виплавляється, — маловуглецева конструкційна і звичайної якості, низьколегована — розливається в злитки масою до 20 т, використовується для виробництва листового прокату. На обтисковому стані слябінг «1150» прокатуються злитки з вуглецевої, легованої і неіржавіючої сталі на сляби завтовшки 100–200 мм, завширшки 1000–1520 мм, завдовжки 1800-4700 мм. Сляби, призначені для перекочування на лист, у гарячому стані передаються на широкосмуговий стан гарячого плющення. Цех гарячого плющення тонкого листа оснащений агрегатами для забезпечення постачання прокату в листах і рулонах — завширшки від 1000 до 1500 мм. Безперервний тонколистовий стан гарячого плющення «1680» з виробничою потужністю 3,0 млн т на рік виробляє смуги завтовшки 2,0-8,0 мм, шириною 1000–1500 мм, масою рулону — до 16,0 т. На трьох профі-легнутих агрегатах виробляється понад 500 сортових (куточки, швелери) і спеціальних фасонних профілерозмірів гнутих профілів з вуглецевої, низько-легованої і неіржавіючої сталі з товщиною стінки від 1,0 до 8,0 мм і з шириною розгортки профілю до 1450 мм.
Відповідно до програми технічного переозброєння, «Запоріжсталь» до 2012 року повинно було перейти на 100 %-у киснево-конвертерну виплавку з безперервним розливанням сталі. Вартість модернізації оцінювалася у 15 млрд грн.
Згідно з даними менеджменту компанії, ПАТ «Запоріжсталь» планує до кінця 2019 р. завершити переговори з кредиторами щодо фінансування проєкту будівництва конвертерного цеху, який має замінити мартенівське виробництво. Сума інвестицій у проєкт становитиме $1,5 млрд. Проєктні роботи будуть завершені в 2020 році. Термін реалізації всього проєкту – 5 років .
Вплив на довкілля Станом на 22 лютого 2011 року «Запоріжсталь» входила до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні«Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища» // Міністерство екології та природних ресурсів України, 22.02.2011.
Директори 1934—1937 — Рогачевський Ісак Захарович 1937—1941 — Кузьмін Анатолій Миколайович 1943—1946 — Барчуков Артем Олексійович 1946—1948 — Кузьмін Анатолій Миколайович 1948—1956 — Боборикін Анастас Лукич 1956—1982 — Юпко Лев Дмитрович 1982—1986 — Герасименко Олександр Олександрович 1986—2012 — Сацький Віталій Антонович 30 липня 2012 — 25 листопада 2019 р. — Шурма Ростислав Ігорович 25 листопада 2019 — 3 січня 2023 — Мироненко Олександр Григорович