Валенти́на Іва́нівна Зи́мня (14 січня 1928, село Вишнівчик, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 18 липня 2019, Київ, Україна) — українська акторка, театральна педагогиня. Народна артистка України (1998). Професор кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
Життєпис
1950 року закінчила Київський театральний інститут. З 1969 року його викладачка (професор із 1991 року). Серед учнів — Володимир Абазопуло, Вовкун Василь, Середа Андрій, Капінос Інна, Жирко Тарас, Санін Олесь, Стригун Назар, Мага Петро, Орліченко Світлана, Єгорова Сніжана, Нищук Євген, Ребрик Ліліана, Анатолій Гнатюк, Сергій Калантай,Тарас Цимбалюк.
У 1950—1969 роках — акторка Чернівецького українського музично-драматичного театру.
Померла на 92-му році життя 18 липня 2019 року у Києві. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 33, ).
Ролі та вистави Тетяна («У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською). Анна («Земля» за Ольгою Кобилянською). Санда («Вовчиха» за Ольгою Кобилянською). Леся («Леся» Андрієвич). Катрина («Матінка Кураж і її діти» Брехта).
На сцені навчального театру-студії Київського театрального інституту поставила: «Через честь» О. Ширван-заде (1976), «Іменем землі і сонця» І. Друце (1980), «Безталанна» Івана Карпенка-Карого (1980), «Чотири краплі» Віктора Розова (1984), «Гніздо глухаря» Віктора Розова (1988), «На перші гулі» Степана Васильченка (1993).
Відзнаки 1997 — Премія «Наш родовід» НСТДУ 2012 — Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать» 2016 — Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Примітки
Джерела Некролог-Біографія на Сайті Національного університету театру, кіно і телебачення 19.7.2019
Посилання «Не можу сказати, що життя було раєм. Ні… В кого воно ідеальне?» , Україна молода Слава й «Тінь» Валентини Зимньої ktm.ukma.kiev.ua
Література — С. 262—263.